ЖАБО
Жабо
Жабо (франц. jabot, буквально «пташине воло») — декоративна оздоба з мережива або легкої тканини, що спадає від коміра на груди; її пришивають до вирізу сорочки чи блузки, кріплять до коміра або приколюють брошкою.
Коротко
- З’явилося близько середини XVII століття й замінило старіші коміри-фрези.
- У добу бароко мереживне жабо було обов’язковою деталлю чоловічого костюма вищих станів.
- З другої половини XIX століття жабо перейшло в жіночий одяг, а з чоловічого майже зникло.
- Сьогодні жабо — частина офіційного вбрання суддів у Німеччині, Австралії, Франції, Суді ЄС, академічного й церемоніального одягу.
Французьке слово jabot означає воло — розширену частину стравоходу птахів, що випинається на грудях. Цим словом назвали мереживну оздобу, яка пишно спадала від коміра на груди.
Чоловіча мода бароко
Жабо прийшло на зміну коміру-фрезі близько середини XVII століття. Спершу це були смужки батисту або мережива, пришиті з обох боків до переднього розрізу чоловічої сорочки. Під камзолом чи жилетом їх було частково видно у вирізі. Згодом поширилися мереживні жабо, вільно підвішені до коміра. У XVII–XVIII століттях вони стали неодмінною частиною костюма вищих станів.
У XIX столітті з поширенням фраків чоловіче жабо поменшало, стало скромнішим, а потім майже зникло з гардеробу. Спроби повернути його в чоловічу моду в 1960-х роках успіху не мали.
Жіноче жабо
Із середини XIX століття жабо стало елементом жіночого одягу. Таку зміну пов’язують з тим, що застібки суконь перемістилися зі спини на груди і їх захотіли прикрити. Наприкінці століття жіноче жабо мало вигляд мереживного або батистового нагрудника, який тримався біля шиї на брошці чи пришитій стрічці.
Жабо сьогодні
Найпомітніше жабо збереглося в офіційному вбранні:
| Де | Хто носить |
|---|---|
| Німеччина | судді Федерального конституційного суду |
| Австралія | судді й адвокати; обов’язкове для барристерів у Верховному суді Південної Австралії |
| Франція | судді (рабат), учасники академічних церемоній |
| Європейський Союз | судді й генеральні адвокати Суду ЄС |
| Велика Британія | спікер Палати громад у церемоніальному вбранні |
| США | деякі судді-жінки Верховного суду, необов’язково |
У Франції жабо-рабат зазвичай шиють з простої бавовни, а для керівників університетів — з мережива. Жабо входить також до парадного шотландського вечірнього костюма, вбрання церковних служителів і форми деяких хорів.
Запитання
Чому жабо носять судді?
Біла оздоба біля коміра збереглася в судових мантіях як традиційний знак посади. Офіційно жабо називають білі нагрудники суддів Федерального конституційного суду Німеччини; жабо носять судді й адвокати в судах Австралії, судді та генеральні адвокати Суду Європейського Союзу. У Верховному суді США жабо можуть вдягати судді-жінки, але це не обов’язково.
Чим жабо відрізняється від фрези?
Фреза — пишний гофрований комір, що оточує шию з усіх боків. Жабо спадає лише спереду, від горловини на груди. Воно витіснило фрезу в чоловічій моді в середині XVII століття.
Як носять жабо в жіночому одязі?
Наприкінці XIX століття жіноче жабо мало вигляд мереживного чи батистового нагрудника. Його тримали біля шиї брошкою або пришитою стрічкою.
Див. також
- Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
- Жупан Шили з дорогих тканин — штофу, парчі, тонкого сукна, найчастіше синього або зеленого кольору.
- Замша Справжню замшу дублять жирами, найчастіше ворванню — жиром морських тварин і риб.
- Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.
Джерела
- Жабо — Вікіпедія (українська)
- Jabot (neckwear) — Wikipedia (англійська)
- Caulfeild S. F. A. Encyclopedia of Victorian Needlework. — London: A. W. Cowan, 1882.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАКЕЛІЯ Абакелія Тамара Григорівна (груз. თამარ აბაკელია; 1905, Хоні — 14 травня 1953, Тбілісі) — грузинська скульпторка, графікиня й театральна художниця, авторка пам’ятника Лесі Українці в Сурамі та ілюстрацій до українського видання «Витязя в тигровій шкурі».
- АДАМСОН ДЖОЙ Адамсон Джой (справжнє ім’я Фрідеріке Вікторія Гесснер, нім. Friederike Victoria Gessner; 20 січня 1910, Троппау, нині Опава, Чехія — 3 січня 1980, заповідник Шаба, Кенія) — натуралістка, художниця й письменниця, авторка книжки «Народжена вільною» про левицю Ельзу.
- АГІН Агін Олександр Олексійович (1817, село Петровське Псковської губернії — 1875, Качанівка, нині Чернігівська область) — графік і педагог, один із зачинателів реалістичної книжкової ілюстрації в Російській імперії, з 1853 року жив і працював в Україні.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.