КАПРОН
Капрон
Капрон — поширена на пострадянському просторі назва полікапролактаму (нейлону-6, ПА6), синтетичного поліаміду, який отримують полімеризацією капролактаму і переробляють на волокно, нитки та конструкційні пластмаси.
Коротко
- Синтезував 1938 року Пауль Шлак у німецькому концерні IG Farben; у Німеччині продавали під назвою «перлон».
- У СРСР промисловий випуск почався 1948 року в місті Клин під Москвою під назвою «капрон».
- Міцний на розрив, пружний, стійкий до стирання; плавиться близько 215–218 °C, поглинає до 2,4 % води.
- З капрону роблять одяг і трикотаж, риболовні сітки й волосінь, корд для шин, шестерні та вкладиші підшипників.
Наприкінці 1930-х років у США вже був запатентований нейлон-6,6. Німецькому хімікові Паулю Шлаку з концерну IG Farben треба було отримати матеріал із подібними властивостями, не порушуючи американського патенту. 1938 року він синтезував полікапролактам, який згодом у Німеччині продавали як перлон, а в Радянському Союзі — як капрон.
Як отримують
Вихідна речовина — капролактам, циклічна сполука з шести атомів вуглецю та атома азоту в кільці. Його нагрівають приблизно до 260 °C в атмосфері азоту протягом 4–5 годин. Кільце розкривається, і молекули з’єднуються в довгі ланцюги поліаміду. На відміну від більшості нейлонів, це не поліконденсація, а полімеризація з розкриттям циклу. Розплав продавлюють крізь фільєри — пластини з дрібними отворами — і отримують нитки.
Історія виробництва
- 1938 — Пауль Шлак синтезує полімер; приблизно тоді ж його незалежно отримує японський хімік Кохеї Хосіно з компанії Toray.
- 1943 — у Німеччині запущено промислове виробництво потужністю 3500 т на рік; перлон ішов на парашути, корд авіаційних шин і буксирні троси для планерів.
- 1942–1947 — радянські хіміки Рімашевський, Кнунянц і Роговін вивчали полімеризацію капролактаму.
- 1948 — початок виробництва капрону в Клину Московської області.
Властивості
| Властивість | Значення |
|---|---|
| Температура плавлення | ≈ 215–218 °C |
| Температура склування | 47 °C |
| Густина | ≈ 1,14 г/см³ |
| Водопоглинання | до 2,4 % маси |
Капрон міцний на розрив, пружний, стійкий до стирання й багаторазових згинань, не мнеться. Слабкі сторони — чутливість до кислот і помірна термостійкість.
Застосування
З капронових ниток виготовляють одяг і трикотаж, риболовні сітки й волосінь, фільтрувальні матеріали, корд для автомобільних і авіаційних шин. Капронову смолу використовують як конструкційний пластик для шестерень, вкладишів підшипників та інших деталей машин в автомобільній, авіаційній та електронній промисловості. У Європі найбільшими виробниками поліаміду-6 є компанії Fibrant, BASF і Lanxess.
Запитання
Чим капрон відрізняється від нейлону?
«Нейлон» — загальна назва поліамідів. Перший промисловий нейлон, створений у США, — нейлон-6,6 — отримують поліконденсацією двох речовин. Капрон, або нейлон-6, виготовляють з однієї сполуки — капролактаму — розкриттям її кільця. За властивостями вони близькі; саме тому Шлак і шукав шлях отримати подібний матеріал в обхід американського патенту.
Чи можна переробити капрон?
Біологічно капрон розкладається погано, зокрема через міцні водневі зв’язки між полімерними ланцюгами. 2023 року дослідники Північно-Західного університету в США запропонували каталізатори на основі рідкісноземельних металів, які за 220 °C розщеплюють нейлон-6 назад до капролактаму, придатного для нового синтезу.
Див. також
- Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.
- Розділ «Хімія» Хімічні елементи, органічна й неорганічна хімія, аналітичні методи, хіміки.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОРБЕР Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.
- АҐРЕҐАТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ Агрегатні стани речовини — стани однієї й тієї самої речовини, що істотно різняться фізичними властивостями, характером теплового руху й упорядкованістю частинок; класично виділяють тверде тіло, рідину, газ і плазму.
- АКАБОРІ Акаборі Сіро (赤堀四郎; 20 жовтня 1900 — 3 листопада 1992) — японський хімік-органік і біохімік, дослідник амінокислот і білків, засновник і перший директор Інституту білка при Осакському університеті, член Японської академії наук та іноземний член Академії наук СРСР.
- АКРИЛОВА КИСЛОТА Акрилова кислота (пропенова, етиленкарбонова кислота; CH₂=CH–COOH) — найпростіша ненасичена карбонова кислота, безбарвна рідина з різким запахом, сировина для виробництва акрилатів і поліакрилових полімерів.