Данилевський Олександр Якович

Коротко

• Випускник Харківського університету (1860); професор у Казані, Харкові й Військово-медичній академії в Петербурзі.
• Першим розділив ферменти підшлункової залози — амілазу й трипсин, розробив спосіб виділення м’язового білка міозину.
• Виявив у тканинах антипепсин і антитрипсин, які захищають стінки шлунка й кишечника від самоперетравлення.
• 1888 року разом із братом Василем заснував у Харкові «Физиологический сборник» — перший фізіологічний журнал у Російській імперії.

Біохімія як окрема наука в Російській імперії складалася в другій половині XIX століття, і одна з перших її шкіл виникла в Харкові. Її засновником вважають Олександра Данилевського — дослідника білків і ферментів, який упродовж кількох десятиліть працював у лабораторіях Казані, Харкова, Петербурга та європейських університетів.

Біографія

Олександр Данилевський народився 10 (22) грудня 1838 року в Харкові в родині годинникаря. 1860 року закінчив Харківський університет, стажувався за кордоном, пройшов клінічну практику в Берліні та Відні. 1863 року захистив у Харкові докторську дисертацію з медицини — про речовини, що діють на підшлунковий сік.

Роки	Місце роботи
1863–1871	Казанський університет, кафедра медичної хімії та фізики (з 1864 — ординарний професор)
1871–1885	біохімічні й фізіологічні лабораторії за кордоном
з 1885	Харківський університет, завідувач кафедри біохімії
з 1893	Військово-медична академія в Петербурзі, кафедра фізіологічної хімії; до 1910 — начальник академії

1866 року в Казані він став одним із засновників фізіолого-хімічної лабораторії при кафедрі фармакології. 1871 року разом з колегами звільнився з університету на знак протесту проти переслідування Петра Лесгафта. 1898 року Данилевського обрали членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Помер він 18 червня 1923 року в Петрограді; в інших джерелах названо 8 червня або 18 липня.

Дослідження білків і ферментів

Головною темою Данилевського були білки та протеолітичні ферменти, тобто ферменти, що розщеплюють білок. Серед його результатів:

• за допомогою власного методу вибіркової адсорбції вперше розділив ферменти підшлункової залози — амілазу і трипсин;
• здійснив ферментативний синтез білковоподібних речовин із пептонів і довів колоїдну природу ферментів;
• розробив метод виділення м’язового білка міозину;
• запропонував поділ білкових фракцій на глобулінову, стромінову та нуклеїнову і класифікував білки мозку;
• виявив антипепсин і антитрипсин — речовини, що не дають ферментам перетравлювати стінки шлунка й кишечника.

Своє бачення будови білка він виклав у «теорії елементарних рядів». Вивчав також білки печінки, нирок і мозку та проблеми харчування, зокрема консервування продуктів.

Харківський журнал

1888 року Олександр Данилевський разом із братом, фізіологом Василем Данилевським, почав видавати в Харкові «Физиологический сборник». Це був перший у Російській імперії спеціалізований фізіологічний журнал, і виходив він до 1891 року.

Серед праць ученого — «Очерк органопластических сил организма» (1886), «О новом типе белковых веществ» (1888), «Основное вещество протоплазмы и его видоизменения жизнью» (1894).

Запитання

Що таке теорія елементарних рядів Данилевського?

Це його гіпотеза будови білкової молекули. Данилевський припускав, що білок складається з повторюваних ланок, у яких чергуються групи NH і CO. Пізніше саме таке угруповання атомів отримало назву пептидного зв’язку.

Чому Данилевський пішов з Казанського університету?

1871 року він разом з іншими професорами залишив університет на знак протесту проти переслідування анатома Петра Лесгафта. Після цього Данилевський до 1885 року жив за кордоном і працював у біохімічних і фізіологічних лабораторіях.

Коли помер Олександр Данилевський?

Енциклопедія Сучасної України називає 18 червня 1923 року. В інших довідниках трапляються дати 8 червня та 18 липня 1923 року; місце смерті всі джерела називають однаково — Петроград.

Див. також

• Білки Генетичний код визначає 20 стандартних амінокислот; у деяких організмів до них додаються селеноцистеїн і піролізин.
• Розділ «Біохімія» Білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти й інші речовини живої клітини.

Джерела

1. Перцева Ж. М. Данилевський Олександр Якович // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2007.
2. Данилевський Олександр Якович — Вікіпедія (українська)
3. Wikidata: Q12099432
4. Буланкин И. Н. Основоположник отечественной биохимии Александр Яковлевич Данилевский. 1838–1923. — Харьков, 1953.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.