ГОГОЛЯ М. В. МУЗЕЙ
Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя
Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя — музей у селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, на місці будинку, де 1809 року народився письменник.
Коротко
- Заснований 1929 року в будинку лікаря Михайла Трохимовського, де народився Гоголь.
- 1943 року будинок і експозицію знищено; нове приміщення збудували за проєктом Петра Черніховця й відкрили 14 січня 1951 року.
- Фонди — близько 4 тис. експонатів: прижиттєві видання, документи, ілюстрації Іллі Рєпіна, Костянтина Трутовського, Михайла Дерегуса та інших.
- Не плутати з Національним музеєм-заповідником Гоголя в Гоголевому (колишня Василівка), де минуло дитинство письменника.
У Великих Сорочинцях Гоголь прожив лише кілька перших тижнів життя, але саме тут, у будинку повітового лікаря, з’явився на світ. Сто двадцять років потому, 1929 року, у цьому будинку відкрили перший музей письменника в селі.
Заснування
Ідея музею належала народному артистові Амвросію Бучмі, якого підтримали місцеві активісти. Під експозицію віддали будинок лікаря Михайла Трохимовського — того самого, під чиїм наглядом 1809 року народився Микола Гоголь. Мати письменника, Марія Іванівна, приїхала сюди з Василівки перед пологами, бо двоє її старших дітей померли немовлятами.
Війна і відбудова
1943 року, під час відступу німецьких військ, будинок згорів разом із більшою частиною експонатів. Після війни на тому ж місці звели нове приміщення за проєктом полтавського архітектора Петра Черніховця. Урочисте відкриття відбулося 14 січня 1951 року. Першим директором відновленого музею став Микита Козиленко, учасник Сорочинського селянського повстання 1905 року.
Повоєнна експозиція двічі оновлювалася — 1977 і 1999 року. 2009 року, до 200-річчя письменника, будівлю повністю реконструювали, добудували виставкову залу й упорядкували територію.
Експозиція і фонди
Музей зберігає близько 4 тис. предметів. Серед них:
- особисті речі Гоголя, його малюнки й вірші;
- перші й прижиттєві видання творів, фотокопії рукописів;
- документи й світлини родини;
- ілюстрації та картини Іллі Рєпіна, Івана Крамського, Костянтина Трутовського, Володимира Маковського, Михайла Дерегуса;
- твори народних майстрів на гоголівські теми.
Експозиція розповідає про народження й дитинство письменника, полтавське коріння його сюжетів, а також про те, як твори Гоголя ілюстрували й ставили на сцені.
Сорочинці в гоголівських творах
Село й навколишній край стали тлом повісті «Сорочинський ярмарок» — першої в циклі «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ярмарок у Сорочинцях відомий з XVIII століття, а нині традиційно в серпні тут проходить Національний Сорочинський ярмарок. Відвідувачі часто поєднують огляд музею з поїздкою до Гоголевого (колишньої Василівки), де діє Національний музей-заповідник письменника.
Запитання
Чому Гоголь народився в Сорочинцях, а не в родинній садибі?
Мати письменника перед пологами приїхала до Великих Сорочинців, щоб бути під наглядом місцевого лікаря Трохимовського: двоє її попередніх дітей померли немовлятами. Тут 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року й народився Микола, а дитинство він провів у Василівці.
Що ще подивитися в Сорочинцях, крім музею?
Спасо-Преображенську церкву 1730-х років, яку звів гетьман Данило Апостол і в якій, за переказом, хрестили Гоголя. Традиційно в серпні неподалік проходить Національний Сорочинський ярмарок, що виріс із ярмарку, описаного в «Вечорах на хуторі біля Диканьки».
Див. також
- Вінницький обласний краєзнавчий музей Заснований 14 травня 1918 року рішенням Вінницької міської думи; перша експозиція відкрилася у травні 1919 року.
- Розділ «Музеї» Музеї та їхні колекції.
- Розділ «Полтавська область» Усі статті підрозділу «Полтавська область».
Джерела
- Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя — Вікіпедія (українська)
- Великі Сорочинці — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q12088477
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.