ГЛУШКОВ
Глушков Віктор Михайлович
Глушков Віктор Михайлович (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону — 30 січня 1982, Москва) — український математик і кібернетик, засновник і перший директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік АН УРСР (1961) та АН СРСР (1964).
Коротко
- У 1957 році очолив Обчислювальний центр АН УРСР, на базі якого 1962-го створив Інститут кібернетики; нині інститут носить його ім’я.
- Автор праць з теорії груп, теорії автоматів і проєктування ЕОМ; Ленінська премія 1964 року.
- Під його керівництвом створено керувальні машини «Дніпро», серію ЕОМ «МИР» та першу у світі «Енциклопедію кібернетики» (українською, 1973).
- Запропонував Загальнодержавну автоматизовану систему обліку й обробки інформації (ОГАС), яку так і не втілили.
На початку 1950-х років у Феофанії під Києвом запрацювала одна з перших в Європі електронних обчислювальних машин — МЕСМ, створена групою Сергія Лебедєва. Обчислювальний центр, що виріс із цієї роботи, 1957 року очолив 34-річний математик Віктор Глушков. За п’ять років він перетворив його на Інститут кібернетики — один із головних центрів комп’ютерної науки в СРСР.
Шлях у науку
Глушков народився 1923 року в Ростові-на-Дону в родині службовців; батько походив зі Станиці Луганської. 1941 року закінчив школу в місті Шахти, з 1943-го працював у шахтоуправлінні. Математичну освіту здобув у Новочеркаському політехнічному інституті та Ростовському університеті (1948), потім викладав у Свердловську, в Уральському лісотехнічному інституті. 1955 року в Московському університеті захистив докторську дисертацію про топологічні локально нільпотентні групи; ці результати пов’язують із розв’язанням узагальненої п’ятої проблеми Гільберта.
Київ і Інститут кібернетики
1956 року Глушков переїхав до Києва, наступного року очолив Обчислювальний центр АН УРСР. 1962 року на його основі постав Інститут кібернетики, який Глушков очолював до смерті. Тоді ж його обрали віце-президентом Академії наук УРСР.
Колектив інституту розробляв і теорію, і «залізо»:
| Розробка | Час | Що це |
|---|---|---|
| «Дніпро» | початок 1960-х | серійна керувальна ЕОМ на напівпровідниках для технологічних процесів |
| «Промінь» | 1960-ті | мала машина для інженерних розрахунків |
| «МИР-1», «МИР-2» | кінець 1960-х | ЕОМ з апаратною реалізацією мови високого рівня |
| АСУ підприємств | 1960–1970-ті | автоматизовані системи керування заводами |
Теорія
Головні наукові інтереси Глушкова — алгебра, теорія автоматів і теорія проєктування цифрових машин. За цикл праць з теорії автоматів 1964 року він отримав Ленінську премію. Він також розвивав ідеї макроконвеєрних обчислень — архітектури, в якій багато процесорів паралельно виконують частини однієї задачі.
«Енциклопедія кібернетики» і ОГАС
Під керівництвом Глушкова Головна редакція Української радянської енциклопедії випустила 1973 року двотомну «Енциклопедію кібернетики» українською мовою, а наступного року — російською. Це було перше видання такого роду у світі.
Найамбітнішим задумом ученого стала ОГАС — загальнодержавна мережа обчислювальних центрів для керування економікою. Проєкт неодноразово обговорювали на найвищому рівні, але цілісно так і не реалізували.
Пам’ять
Глушков помер 30 січня 1982 року в Москві й похований у Києві на Байковому кладовищі. Його ім’я носять Інститут кібернетики НАН України та проспект у Києві. 1996 року (за іншими даними — 1997-го) Комп’ютерне товариство IEEE посмертно відзначило його нагородою «Піонер комп’ютерної техніки».
Запитання
Що таке ОГАС і чому її не побудували?
Глушков пропонував об’єднати обчислювальні центри всієї країни в мережу для планування й обліку економіки в реальному часі. Ідею обговорювали з початку 1960-х, але проти виступили частина економістів і відомств, що побоювалися втрати контролю. Втілили лише окремі галузеві автоматизовані системи.
Де похований Глушков?
Він помер у Москві, куди його перевезли на лікування, а поховали за бажанням родини в Києві на Байковому кладовищі.
Чим відомі ЕОМ серії «МИР»?
Це малі машини для інженерних розрахунків кінця 1960-х років. Їхня особливість — мова високого рівня реалізована апаратно, тож користувач міг вводити формули майже так, як записав би їх на папері. За ці машини автори отримали Державну премію СРСР 1968 року.
Див. також
- Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
- Автоматизована система управління (АСУ) На відміну від автоматичної системи, АСУ залишає за людиною ухвалення ключових рішень.
- Бейсик (BASIC) Перша програма мовою BASIC запрацювала 1 травня 1964 року на мейнфреймі GE-225 у режимі розподілу часу.
- Розділ «Кібернетика» Керування, зв’язок і обробка інформації в техніці та живих системах.
Джерела
- Глушков Віктор Михайлович — Вікіпедія (українська)
- Victor Glushkov — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q93031
- Вінцюк Т. К. Глушков Віктор Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 5. — Київ, 2006.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.