БЕККЕРЕЛЬ

Беккерелі (родина фізиків)

Беккерелі (фр. Becquerel) — родина французьких фізиків, чотири покоління якої поспіль очолювали кафедру фізики в Національному музеї природознавства в Парижі; найвідоміший її представник — Анрі Беккерель, що 1896 року відкрив радіоактивність.

Розділ: Фізики Оновлено 18 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Антуан Сезар Беккерель (1788–1878) — один з основоположників електрохімії.
Александр Едмон Беккерель (1820–1891) — 1839 року відкрив фотовольтаїчний ефект, основу сонячних батарей.
Антуан Анрі Беккерель (1852–1908) — відкривач радіоактивності, лауреат Нобелівської премії з фізики 1903 року разом із П’єром і Марією Кюрі.
Жан Беккерель (1878–1953) — дослідник магнітооптики кристалів, один з перших викладачів теорії відносності у Франції.

У Національному музеї природознавства в Парижі кафедру фізики понад сто років поспіль займали представники однієї родини: батько передавав її синові, той — своєму синові. За цей час Беккерелі зробили внесок в електрохімію, фотоелектрику, оптику кристалів і, нарешті, відкрили радіоактивність.

Антуан Сезар Беккерель

Засновник династії народився 7 березня 1788 року в Шатійон-Коліньї. Закінчив Політехнічну школу, служив військовим інженером під час наполеонівських воєн в Іспанії, а після відставки повністю присвятив себе науці. Він досліджував термоелектрику, магнітні властивості речовин, флуоресценцію й фосфоресценцію. Найбільше його ім’я пов’язують з електрохімією: Антуан Сезар вивчав процеси в гальванічних елементах і запропонував удосконалені джерела струму. З 1829 року — член Французької академії наук. Помер у Парижі в січні 1878 року; джерела називають 17 або 18 січня.

Александр Едмон Беккерель

Син Антуана Сезара, Едмон, народився 24 березня 1820 року в Парижі й став учнем, а потім наступником батька в Музеї природознавства. 1839 року, дев’ятнадцятирічним, він помітив, що освітлення електрода в розчині змінює напругу між електродами. Так відкрили фотовольтаїчний ефект — фізичну основу сучасних сонячних батарей. Едмон також досліджував сонячний спектр, люмінесценцію, фотохімію й ранню кольорову фотографію. Помер 11 травня 1891 року.

Анрі Беккерель

Найвідоміший член родини, Антуан Анрі, народився 15 грудня 1852 року. Закінчив Політехнічну школу й Школу мостів і доріг, роками поєднував інженерну службу з наукою. 1892 року став третім Беккерелем на кафедрі фізики Музею природознавства.

На початку 1896 року, перевіряючи, чи пов’язане з фосфоресценцією випромінювання, подібне до рентгенівського, він виявив, що солі урану засвічують фотопластинку навіть без освітлення сонцем. Повідомлення в Академії наук 2 березня 1896 року вважають датою відкриття радіоактивності. 1903 року Анрі Беккерель разом із П’єром і Марією Кюрі отримав Нобелівську премію з фізики. Помер 25 серпня 1908 року в Бретані.

Жан Беккерель

Син Анрі, Жан, народився 5 лютого 1878 року. 1909 року він став четвертим у родині, хто очолив кафедру фізики в Музеї природознавства. Досліджував вплив магнітного поля на оптичні властивості кристалів і магнітну сприйнятливість речовин за наднизьких температур. Одним з перших у Франції викладав теорію відносності. Помер 4 липня 1953 року.

Пам’ять

Ушанування	На честь кого
Одиниця активності беккерель (Бк) у СІ	Анрі Беккерель
Кратери на Місяці й Марсі	Анрі Беккерель
Премія Едмона Беккереля в галузі фотовольтаїки	Едмон Беккерель

Запитання

Як Анрі Беккерель відкрив радіоактивність?

На початку 1896 року він перевіряв, чи випромінюють фосфоресцентні солі урану щось подібне до щойно відкритих рентгенівських променів. Сіль клали на фотопластинку, загорнуту в чорний папір. Через похмуру погоду дослід відклали, але пластинка в шухляді однаково засвітилася. Беккерель зрозумів, що випромінює сам уран, без жодного збудження світлом.

Що вимірюють у беккерелях?

Беккерель — одиниця активності радіоактивного джерела в Міжнародній системі одиниць. Один беккерель означає один розпад ядра за секунду. В Україні в беккерелях на кілограм чи літр зазначають, наприклад, допустимий вміст цезію-137 і стронцію-90 у продуктах.

Див. також

Кюрі П’єр 1880 року разом з братом Жаком відкрив п’єзоелектричний ефект, а згодом і зворотний.
Бор Нільс Генрік Давид 1913 року запропонував модель атома водню зі стаціонарними орбітами й квантовими стрибками електрона.
Біо Жан-Батіст 1820 року разом із Феліксом Саваром встановив, як магнітне поле прямого провідника залежить від сили струму й відстані, — закон Біо — Савара.
Розділ «Фізики» Усі статті підрозділу «Фізики».

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику