КЮРІ
Кюрі П’єр
Кюрі П’єр (фр. Pierre Curie; 15 травня 1859, Париж — 19 квітня 1906, Париж) — французький фізик, один з першовідкривачів радіоактивності, член Паризької академії наук (з 1905 року), лауреат Нобелівської премії з фізики 1903 року разом з Марією Склодовською-Кюрі та Анрі Беккерелем.
Коротко
- 1880 року разом з братом Жаком відкрив п’єзоелектричний ефект, а згодом і зворотний.
- Встановив, як магнітні властивості речовин залежать від температури: закон Кюрі й точка Кюрі носять його ім’я.
- 1898 року разом з дружиною Марією відкрив полоній і радій.
- Загинув у 46 років під колесами кінного воза на паризькій вулиці.
До зустрічі з Марією Склодовською П’єр Кюрі вже був відомим фізиком: його ім’ям називали закон магнетизму, а відкритий ним з братом ефект пізніше ліг в основу кварцових годинників і ультразвукових приладів. Радіоактивність стала третьою великою темою його життя — і найвідомішою.
Освіта
П’єр Кюрі народився 15 травня 1859 року в Парижі в родині лікаря Ежена Кюрі. Школу він не відвідував: батько вчив його вдома. У 16 років П’єр отримав ступінь бакалавра Паризького університету, ще за два роки — ліценціата фізичних наук і почав працювати асистентом у фізичній лабораторії Сорбонни.
П’єзоелектрика й кристали
Разом зі старшим братом Жаком, мінералогом, П’єр досліджував кристали. 1880 року брати відкрили п’єзоелектричний ефект: якщо стиснути кристал кварцу чи турмаліну, на його гранях з’являються електричні заряди. Невдовзі вони показали й зворотне явище — кристал деформується в електричному полі.
1882 року Кюрі очолив лабораторію новоствореної Муніципальної школи промислової фізики і хімії в Парижі й керував нею понад двадцять років. Його праці з симетрії кристалів (принцип Кюрі) досі цитують кристалографи.
Магнетизм
У 1890-х роках Кюрі вивчав, як магнітні властивості речовин змінюються з температурою. Він встановив, що магнітна сприйнятливість парамагнетиків обернено пропорційна температурі (закон Кюрі), і виявив температуру, вище якої феромагнетик втрачає намагніченість (точка Кюрі). 1895 року захистив на цю тему докторську дисертацію. Того ж року одружився з Марією Склодовською.
Радіоактивність
Після відкриття Беккерелем 1896 року «уранових променів» Марія взялася за їхнє дослідження, і П’єр приєднався до неї. 1898 року подружжя повідомило про два нові елементи — полоній, названий на честь Польщі, і радій. Щоб отримати кілька десятих грама солі радію, їм довелося переробити тонни уранової руди.
П’єр першим виміряв тепло, яке безперервно виділяє радій, і одним з перших дослідив біологічну дію випромінювання на собі, залишивши на шкірі опік. Звідси бере початок ідея променевої терапії.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1903 | Нобелівська премія з фізики (з Марією Кюрі та Анрі Беккерелем) |
| 1904 | професор Паризького університету |
| 1905 | член Паризької академії наук |
Загибель
19 квітня 1906 року на вулиці Дофіна в Парижі Кюрі послизнувся під час дощу й потрапив під кінний вантажний віз; удар колеса виявився смертельним. Лабораторію й кафедру після нього очолила Марія Кюрі. 1995 року прах подружжя перенесли до паризького Пантеону. На честь П’єра й Марії названо позасистемну одиницю радіоактивності кюрі та хімічний елемент кюрій.
Запитання
Що таке точка Кюрі?
Це температура, вище якої феромагнетик, наприклад залізо, втрачає власну намагніченість і поводиться як звичайний парамагнетик. Для заліза вона близько 770 °C, для нікелю — близько 358 °C. Аналогічну точку мають і сегнетоелектрики.
За що саме П’єр і Марія Кюрі отримали Нобелівську премію?
1903 року Нобелівську премію з фізики поділили Анрі Беккерель — за відкриття природної радіоактивності — та подружжя Кюрі за спільні дослідження цього явища. Марія Склодовська-Кюрі 1911 року отримала другу премію, вже з хімії, за відкриття радію й полонію.
Див. також
- Беккерелі (родина фізиків) Антуан Сезар Беккерель (1788–1878) — один з основоположників електрохімії.
- Актиній Усі ізотопи радіоактивні; найстабільніший — актиній-227 з періодом напіврозпаду близько 21,8 року.
- МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) Статут ухвалено 26 жовтня 1956 року, агентство почало діяти 29 липня 1957 року; штаб-квартира — у Відні.
- Розділ «Нобелівська премія з фізики» Усі статті підрозділу «Нобелівська премія з фізики».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) Атомна електростанція (АЕС) — електростанція, на якій теплову енергію ланцюгової реакції поділу ядер урану чи плутонію в ядерному реакторі перетворюють на електричну, зазвичай через пару й турбогенератор.
- БІО Біо Жан-Батіст (Jean-Baptiste Biot; 21 квітня 1774, Париж — 3 лютого 1862, Париж) — французький фізик, астроном і математик, член Паризької академії наук (з 1803 року), один з авторів закону Біо — Савара та першовідкривач обертання площини поляризації світла в рідинах.
- БОР Бор Нільс Генрік Давид (дан. Niels Henrik David Bohr; 7 жовтня 1885, Копенгаген — 18 листопада 1962, Копенгаген) — данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії атома, один із засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року.
- ДОГЕРТІ Догерті Пітер Чарльз (англ. Peter Charles Doherty; нар. 15 жовтня 1940, Брисбен) — австралійський ветеринарний лікар та імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1996 року (разом із Рольфом Цинкернагелем).