Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АУСПІЦІЇ

Ауспіції

Ауспіції (лат. auspicia, від avis — птах і specio — дивлюся) — у Стародавньому Римі ворожіння, за допомогою якого авгури з’ясовували волю богів за польотом і криком птахів, небесними знаменнями та іншими прикметами; у переносному значенні — передвісники, види на майбутнє.

Розділ: Міфи Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Прикмети ділили на п’ять видів: небесні знаки, поведінка птахів, клювання зерна священними курми, поведінка чотириногих тварин і незвичайні події.
  • Магістрати мали брати ауспіції перед будь-якою важливою державною справою — засіданням, виборами, походом.
  • За законом Огульнія 300 року до н. е. кількість авгурів збільшили з чотирьох до дев’яти, з них п’ятеро мали бути плебеями.
  • Вираз «під ауспіціями» означає «під егідою, під покровительством».

Перш ніж скликати сенат, провести вибори чи вивести військо в поле, римський магістрат мав переконатися, що боги не проти. Для цього брали ауспіції — спостерігали за небом і птахами. Тлумачили побачене авгури, а рішення ухвалював сам магістрат.

Як проводили обряд

Авгур обирав місце й подумки окреслював на небі ділянку для спостереження, стоячи обличчям на південь. Для обряду ставили намет — табернакулум. У Римі існували постійні місця для ворожіння, а засідання сенату відбувалися в будівлях, придатних для ауспіцій.

П’ять видів прикмет

Латинська назва Що спостерігали
ex caelo блискавки й грім
ex avibus політ і крик птахів
ex tripudiis як клюють корм священні кури
ex quadrupedibus поведінку чотириногих тварин
ex diris незвичайні, лихі знамення

Блискавку зліва від спостерігача вважали щасливою прикметою, справа — несприятливою. Серед птахів одні подавали знак польотом (орли, соколи, шуліки), інші — голосом (ворони, галки, сови). Прикмети від чотириногих тварин в офіційних державних ауспіціях зазвичай не застосовували, ними користувалися в приватному житті.

Священні кури

У поході ауспіції брали за поведінкою курей. Їх доглядав особливий служитель — пуларій: він випускав птахів із клітки й кидав їм корм. Найкращою прикметою, яку називали tripudium solistimum, вважали випадок, коли курка клювала так жадібно, що зерно падало з дзьоба на землю. Існував і особливий спосіб ворожіння за полум’ям на вістрях зброї (ex acuminibus), але до часів Другої Пунічної війни від нього відмовилися.

Авгури

Авгури вели книги, де записували минулі знамення, обряди й молитви. Спершу їх було четверо. Закон Огульнія 300 року до н. е. збільшив кількість авгурів до дев’яти й відкрив цю посаду для плебеїв: п’ятеро з дев’яти мали бути плебейського походження.

Слово в сучасній мові

Від назви обряду походить вираз «під ауспіціями» — тобто під покровительством, під егідою якоїсь особи чи установи. У переносному значенні «ауспіції» — це передвісники, ознаки того, як складатимуться справи.

Запитання

Хто мав право брати ауспіції?

Брати ауспіції мали магістрати — посадовці, які вели державні справи: скликали сенат, проводили вибори, командували військом. Тлумачили знамення авгури, що зберігали книги з описами минулих прикмет, обрядів і молитов, але остаточне рішення ухвалював магістрат.

Яку блискавку вважали доброю прикметою?

Авгур спостерігав небо, стоячи обличчям на південь. Блискавка, що з’являлася ліворуч від нього, вважалася щасливим знаком, праворуч — несприятливим.

Див. також

Джерела

  1. Ауспіції — Вікіпедія (українська)
  2. Auspice — Wikipedia (англійська)
  3. Словник античної міфології. — Київ: Наукова думка, 1985.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику