АТРИБУТ
Атрибут
Атрибут (від лат. attribuo — «надаю, наділяю») — багатозначний термін: у філософії — суттєва, невід’ємна властивість предмета чи явища, у мистецтві — предмет, за яким упізнають персонажа, у мовознавстві — означення.
Коротко
- У філософії атрибут протиставляють акциденції — випадковій, мінливій властивості.
- Бенедикт Спіноза вважав атрибутами єдиної субстанції протяжність і мислення.
- В образотворчому мистецтві атрибут — «візуальна скоропис»: тризуб Посейдона, ключі святого Петра, лілея Богородиці.
- У західноєвропейській граматичній традиції атрибутом називають означення.
Як відрізнити на давній вазі Зевса від Посейдона, якщо обидва — бородаті чоловіки на троні? За предметами в руках: у першого блискавка й скіпетр, у другого — тризуб. Такий упізнавальний предмет називають атрибутом. Те саме слово філософи вживають для властивості, без якої річ не може існувати.
У філософії
Атрибут — суттєва, невід’ємна ознака предмета чи явища, на відміну від його перехідних, випадкових станів, які називають акциденціями. Класичний приклад з матеріалістичної традиції — рух як атрибут матерії: матерія без руху немислима.
Найвідоміше вчення про атрибути належить Бенедиктові Спінозі. Єдина субстанція (Бог, або Природа) виявляє себе через атрибути, серед яких щонайменше два — протяжність і мислення. Вони незалежні одне від одного, але «порядок і зв’язок ідей ті самі, що й порядок і зв’язок речей». На рівні людини протяжність і мислення стають тілом і душею.
В образотворчому мистецтві
Атрибут — предмет, тварина чи деталь, умовно закріплені за певним персонажем. Рання грецька скульптура й вазопис мали небагато типових фігур, тож героїв розрізняли саме за аксесуарами: егіда Афіни, кадуцей Гермеса; старші довідники згадують і палицю Геракла.
Атрибути бувають різного походження:
- епізод зі священної історії — чаша Мелхиседека, верблюжий одяг Івана Хрестителя;
- знаряддя мучеництва — колесо святої Катерини, ґратка святого Лаврентія;
- ознака особи чи символ чесноти — стигмати Франциска Ассізького, лілея як знак чистоти Богородиці.
Один персонаж може мати кілька атрибутів (апостол Петро — ключі, книга або сувій), а один атрибут — належати кільком святим: оленя зображають і зі святим Губертом, і зі святим Євстахієм. В архітектурі атрибути на фасаді підказують призначення будівлі.
У мовознавстві та побуті
У західноєвропейській граматичній традиції атрибутом називають означення — член речення, що вказує на ознаку предмета. У широкому вжитку атрибут — характерна прикмета або річ, яка когось супроводжує. Поширене й словосполучення «атрибут файлу» — властивість файлу в комп’ютерній системі.
Запитання
Чим атрибут відрізняється від акциденції?
Атрибут — властивість, без якої річ перестає бути собою; акциденція — те, що може бути або не бути, не змінюючи сутності. Для людини, за класичним прикладом, здатність мислити — атрибут, а колір волосся чи вік — акциденції.
Як за атрибутами впізнати святого на іконі чи картині?
Майже кожен святий має свій предмет: апостол Петро — ключі, великомучениця Катерина — колесо, святий Лаврентій — ґратку, Іван Хреститель — одяг з верблюжої вовни. Пальмова гілка вказує на мученика, книга або сувій — на пророка, жезл — на єпископа.
Що означає «атрибути влади» або «весільні атрибути»?
У побутовому вжитку атрибут — характерна ознака або річ, що супроводжує когось чи щось: так, в одному з прикладів тлумачного словника пальма названа атрибутом весільного обряду в Туреччині. Тлумачні словники фіксують це значення поряд із філософським.
Див. також
- Розділ «Багатозначні терміни» Слова з кількома значеннями: тут розведено, що саме означає термін у різних галузях.
- Розділ «Філософія» Філософські школи й поняття, логіка, етика та естетика, філософи.
- Афіна За міфом, вийшла в повному обладунку з голови Зевса, який проковтнув її матір — титаніду Метіду.
Джерела
- Атрибут (філософія) — Вікіпедія (українська)
- Attribute (art) — Wikipedia (англійська)
- Атрибут — тлумачення, Горох: український тлумачний словник
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОЛЮТНЕ і ВІДНОСНЕ Абсолютне і відносне — парні філософські категорії: абсолютне (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) означає те, що визначене самим собою й ні від чого не залежить, відносне — те, що існує й визначається лише через інше, у зв’язку з іншим.
- АБСТРАКТНЕ і КОНКРЕТНЕ Абстрактне і конкретне (від лат. abstraho — відтягую, відокремлюю; concretus — згущений, зрощений, цілісний) — парні філософські категорії, що розрізняють цілісні одиничні об’єкти й ознаки, думкою відокремлені від своїх носіїв.
- АБСТРАКЦІЯ Абстракція (лат. abstractio — відведення, відокремлення) — мислене відокремлення суттєвих, загальних властивостей і відношень предмета від несуттєвих, а також результат такого відокремлення — поняття, модель, категорія; один із головних прийомів мислення й наукового пізнання.
- АДВАЙТА ВЕДАНТА Адвайта-веданта (санскр. advaita — «недвоїстість») — моністична школа індійської філософії веданти, яка вчить, що індивідуальне «я» (атман) тотожне з єдиною абсолютною реальністю (брахманом), а множинний світ явищ не є остаточно реальним.