АКАДЕМІЯ ПЛАТОНІВСЬКА
Академія Платонівська
Академія Платонівська — філософська школа, яку Платон заснував близько 387 року до нашої ери в гаю героя Академа поблизу Афін; від її назви походить слово «академія».
Коротко
- Розташовувалася в оливковому гаю за міськими мурами, приблизно за 1,5 км на північ від Діпілонської брами.
- Тут двадцять років навчався Арістотель, перш ніж заснувати власний Лікей.
- Історики виділяють Стару, Середню й Нову Академію, які різнилися поглядами — від піфагорейської математики до скептицизму.
- Неоплатонівську школу в Афінах закрив імператор Юстиніан 529 року.
За переказом, кошти на заснування школи Платон отримав несподівано. Після невдалої подорожі на Сицилію його продали в рабство, а купець Аннікерид викупив філософа й відпустив. Коли друзі Платона зібрали гроші, щоб повернути викуп, купець їх не взяв — і на ці гроші, як переказують, постала Академія.
Місце
Школа розташовувалася за мурами Афін, приблизно за півтора кілометра на північ від Діпілонської брами й кладовища Керамік. Там був священний оливковий гай, присвячений Афіні. Його давня назва Гекадемія, згодом Академія, пов’язувалася з героєм Академом.
Заснування зазвичай датують близько 387 роком до нашої ери; частина сучасних дослідників відносить появу школи як постійної установи до середини 380-х років.
Періоди
Історію школи поділяють на кілька етапів:
- Стара Академія — Платон і його наступники Спевсіпп (347–339 до н. е.), Ксенократ (339–314), Полемон (314–269). Сильний вплив піфагорейства, увага до математики й астрономії.
- Середня Академія — від Аркесілая (близько 266–241 до н. е.), який повернув школу до скептицизму.
- Нова Академія — від Карнеада (з 155 до н. е.); останнім беззаперечним очільником вважають Філона з Ларіси.
Найвідоміший учень Академії, Арістотель, провів у ній двадцять років (367–347 до н. е.) і згодом заснував у Афінах власну школу — Лікей.
Руйнування і відродження
Під час Першої Мітридатової війни Філон виїхав до Риму. 86 року до нашої ери римський полководець Сулла взяв Афіни в облогу й, за свідченням Плутарха, спустошив священні гаї Академії. Відновити школу на тому самому місці вже не вдалося.
Близько 410 року нашої ери в Афінах постала нова, неоплатонівська школа, яка вважала себе спадкоємицею Платона. Її очолювали Плутарх Афінський, Сиріан, а розквіту вона досягла за Прокла (помер 485 року). Останнім схолархом був Дамаскій.
Закриття
529 року імператор Юстиніан закрив школу. За свідченням історика Агафія, частина філософів шукала притулку при дворі перського царя Хосрова I, а мирний договір 532 року гарантував їм безпеку. Існує припущення, що традиція не зникла остаточно і продовжилася в місті Харран.
Назву «Платонівська академія» в епоху Відродження прибрало й коло філософів у Флоренції, яке перекладало й коментувало Платона.
Запитання
Чи справді над входом до Академії був напис «Нехай не входить той, хто не знає геометрії»?
Підтвердити це неможливо. Переказ про напис уперше зафіксовано приблизно через сім століть після заснування школи, у коментарях пізньоантичних авторів до Арістотеля. Історики вважають його легендою, хоча інтерес Платона до математики добре засвідчений.
Чому школа називалася Академією?
Вона містилася в гаю, присвяченому Афіні, який здавна мав назву Гекадемія, згодом Академія, — за іменем місцевого героя Академа. Назва місця перейшла на школу, а від неї — на наукові установи нового часу.
Чи можна побачити залишки Академії сьогодні?
Так. Місце школи віднайшли у XX столітті в сучасному афінському районі Акадімія Платонос, його розкопано і відкрито для відвідувачів.
Див. також
- Афіна За міфом, вийшла в повному обладунку з голови Зевса, який проковтнув її матір — титаніду Метіду.
- Еллінізм Термін запровадив у 1830-х роках німецький історик Йоганн Густав Дройзен.
- Афіни Столиця Греції з 1834 року, коли замінила в цій ролі Нафпліон.
- Розділ «Наука» Усі статті підрозділу «Наука».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АББАС I ХІЛЬМІ Аббас I Хільмі, або Аббас-паша (1812 чи 1813, Джидда — 13 липня 1854, Банха), — правитель (валі) Єгипту й Судану з династії Мухаммеда Алі, фактично при владі з листопада 1848 року до своєї загибелі 1854-го.
- АББАС МИРЗА Аббас-Мірза (26 серпня 1789, село Нава, Мазендеран — 25 жовтня 1833, Мешхед) — іранський принц із династії Каджарів, спадкоємець престолу й намісник Азербайджану, який першим в Ірані взявся перебудовувати армію за європейським зразком.