«Воєнний комунізм»

Коротко

• Термін запровадив марксист Олександр Богданов наприкінці 1917 року; Ленін ужив його 1921 року, щоб пояснити попередню політику умовами війни.
• Основою продовольчої політики стала продрозкладка, введена декретом Раднаркому від 11 січня 1919 року.
• В Україні політику запроваджували з 1919 року: 12 квітня 1919 року декрет ВУЦВК оголосив продовольчу диктатуру.
• Від воєнного комунізму відмовилися на X з’їзді РКП(б) у березні 1921 року, перейшовши до нової економічної політики (непу).

Сам термін з’явився раніше, ніж політика, яку ним назвали. У грудні 1917 року марксист Олександр Богданов у лекції про долю робітничої партії запровадив і теоретично пояснив поняття «воєнний комунізм»; у січні 1918 року лекцію надрукували окремою статтею. В офіційну радянську мову вислів увійшов лише навесні 1921 року, коли Ленін на X з’їзді РКП(б) ужив його, пояснюючи, чому від попереднього курсу доводиться відмовлятися.

Головні заходи

Воєнний комунізм охоплював майже всі сфери господарства. Його складники зручно звести в таблицю:

Сфера	Що робили
Промисловість	націоналізація великих (з 1918), середніх (з літа 1919) і всіх дрібних (з жовтня 1920) підприємств
Управління	галузеві головні комітети — «главки» Вищої ради народного господарства
Праця	трудова повинність, закріплення робітників за підприємствами, «дезертирство з трудового фронту»
Торгівля	заборона приватної торгівлі, картки й класові пайки
Гроші	натуралізація зарплати, підготовка до скасування грошей наприкінці 1920 року
Село	хлібна монополія, продрозкладка, продовольчі загони

Продрозкладка

Декрет від 21 листопада 1918 року поклав на наркомат продовольства заготівлю й розподіл усього, що населення раніше купувало. Декрет Раднаркому про хлібну й фуражну розкладку вийшов 11 січня 1919 року. Згодом розкладку поширили на картоплю, м’ясо, а 1920 року — на все продовольство. Завдання розписували по повітах, волостях, селах і дворах, а вилучали хліб озброєні продзагони.

Селяни відповідали недосівом: навіщо сіяти більше, якщо надлишок однаково заберуть. Наприкінці 1920 року VIII Всеросійський з’їзд Рад спробував запровадити ще й обов’язкові «завдання» на засів землі.

В Україні

В Україні цю політику почали впроваджувати 1919 року, після нового наступу радянських військ. 12 квітня 1919 року декрет ВУЦВК встановив продовольчу диктатуру й державну монополію на хліб, цукор, сіль, чай. Розкладку визначили в 140 млн пудів хліба, але до приходу денікінців зібрали лише 8 млн.

1920 року розкладку збільшили до 160 млн пудів і поширили на худобу, яйця, картоплю. До продзагонів мобілізували майже 15 тисяч робітників; до липня 1920 року план виконали лише приблизно на десяту частину. Того ж року в Україні створили органи примусових робіт і 18 концтаборів. На початок 1921 року з 10 773 підприємств, які перебували на державному обліку, працювали тільки 4060.

Водночас в Україні зберігалося більше ненаціоналізованих підприємств, ширше ходили гроші, діяла споживча кооперація. Частина місцевих комуністів, так звані децисти, пропонувала демократизувати управління економікою.

Наслідки і скасування

Наслідком стали скорочення виробництва, голод, страйки, селянські повстання й військові заколоти 1921 року в Росії та Україні. Рішення про перехід до непу ухвалив X з’їзд РКП(б), що засідав 8–16 березня 1921 року; 21 березня декрет ВЦВК замінив продрозкладку натуральним продподатком, згодом дозволили й торгівлю. В Україні неп почали запроваджувати восени 1921 року.

Запитання

Чим продрозкладка відрізнялася від податку?

Податок прив’язаний до обсягу виробленого. Розмір розкладки визначали потреби держави в продовольстві й спроможність продзагонів забрати хліб у селян, тому історики характеризують її як реквізицію. Неп замінив розкладку фіксованим продовольчим податком.

Чи був воєнний комунізм вимушеною реакцією на війну?

Радянська історіографія вслід за Леніним пояснювала його війною й розрухою. Сучасні українські історики (праці Станіслава Кульчицького та інших) розглядають цю політику як спробу негайно запровадити комуністичний лад без ринку й грошей, а розруху — значною мірою її наслідком.

Коли в Україні скасували воєнний комунізм?

Рішення про перехід до непу ухвалили в Москві в березні 1921 року, а в Україні нову політику почали втілювати восени 1921 року.

Див. також

• Аграрні реформи Мета й зміст залежать від епохи: скасування феодальних повинностей, наділення селян землею, розукрупнення маєтків, приватизація колективних угідь.
• Карбованець Перша українська банкнота — 100 карбованців УНР — з’явилася в січні 1918 року.
• Затонський Володимир Петрович Закінчив Київський університет (1912), викладав фізику в землемірному училищі та Київському політехнічному інституті.
• Розділ «Економіка та економічна теорія» Економічні поняття, школи й теорії, господарські процеси.

Джерела

1. Воєнний комунізм — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q622751
3. Кульчицький С. В. Воєнний комунізм // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т. 1.
4. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). — Київ, 1996.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.