КАРБОВАНЕЦЬ
Карбованець
Карбованець — назва кількох грошових одиниць в Україні: валюти УНР і Української Держави 1917–1920 років, окупаційних грошей 1942–1944 років і тимчасової валюти незалежної України 1992–1996 років; так само українською називали російський і радянський рубль.
Коротко
- Перша українська банкнота — 100 карбованців УНР — з’явилася в січні 1918 року.
- У 1992–1996 роках купонокарбованець був тимчасовою національною валютою незалежної України.
- Пережив гіперінфляцію: 1993 року ціни зросли більш як у сто разів.
- У вересні 1996-го його замінила гривня за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню.
У XX столітті слово «карбованець» тричі ставало назвою справжньої валюти, і щоразу в переломний час. Його випускали уряди революції, окупаційна влада й молода незалежна держава. Крім того, українською так традиційно перекладали назву імперського й радянського рубля.
УНР і Українська Держава
19 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про кредитні білети УНР. Один карбованець прирівнювали до 17,424 частки чистого золота й ділили на 2 гривні, або 200 шагів.
На початку січня 1918 року в обіг вийшла перша українська банкнота — 100 карбованців. Вона мала одну серію й один номер для всього накладу й друкувалася на папері без водяних знаків. Тому підробок було дуже багато. Ескіз купюри створив Георгій Нарбут.
Далі емісії змінювали одна одну разом з урядами. Гетьман Скоропадський запровадив гривні. Директорія друкувала купюри в Києві, Кам’янці-Подільському, Станіславі й навіть Варшаві. Розпуск уряду Директорії в листопаді 1920 року завершив цю історію.
Окупаційні гроші 1942–1944
З березня 1942 року німецька влада випускала в Райхскомісаріаті Україна власний карбованець. Емітентом був Центральний емісійний банк України в Рівному. Ці гроші ходили лише на окупованій території й зникли з обігу 1944 року. На землях під контролем ОУН і УПА в той самий час розповсюджували бофони — повстанські «карбованці» бойового фонду.
Купонокарбованець 1992–1996
Після проголошення незалежності Україна ще користувалася радянськими рублями, які друкували в Росії. 10 січня 1992 року в обіг увели купони багаторазового використання, або купонокарбованці, — спершу паралельно з рублем за курсом один до одного. 12 листопада 1992 року рубль втратив силу, і карбованець став єдиним законним платіжним засобом.
Наступні роки стали часом гіперінфляції. За даними НБУ:
| Рік | Інфляція | Середній курс за 1 долар США |
|---|---|---|
| 1992 | понад 2000 % | 208 крб. |
| 1993 | 10 256 % | — |
| 1995 | 282 % | 147 463 крб. |
Нові номінали з’являлися один за одним, аж до мільйона карбованців у 1995 році. Перші купюри друкували у Франції, Великій Британії й Канаді; власну Банкнотну фабрику в Києві заснували в березні 1994 року.
Заміна гривнею
Уповільнити інфляцію вдалося 1995–1996 років. Напередодні реформи курс стабілізувався на рівні близько 176 тисяч карбованців за долар. 2 вересня 1996 року в обіг вийшла гривня за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню. Після 16 вересня карбованець як валюта перестав існувати.
2017 року Національний банк випустив сувенірну банкноту «100 карбованців», яка відтворює дизайн першої банкноти УНР.
Запитання
Чому гроші називали карбованцем?
Певної відповіді немає. Одна версія виводить слово від зарубок (карбів) на дерев’яній паличці, якими колись записували борги. Друга пов’язує його з косою насічкою на гурті срібних рублів XVIII століття. Третя — просто з карбуванням монет.
Скільки карбованців давали за гривню?
Під час грошової реформи 1996 року — 100 000 карбованців за 1 гривню. З 2 до 16 вересня 1996 року в обігу ходили обидві валюти, потім карбованець вилучили.
Що таке «купони» 1990–1991 років?
Це не гроші, а одноразові відрізні купони на дефіцитні товари. Їх видавали разом із зарплатою, і покупець віддавав їх у магазині разом з рублями. Із запровадженням купонокарбованця в січні 1992 року вони втратили силу.
Див. також
- Крона (гроші) Чинні крони мають Швеція, Норвегія, Данія (разом із Фарерськими островами й Гренландією), Ісландія та Чехія.
- Денарій Римський денарій з’явився близько 211 року до н. е., під час Другої Пунічної війни.
- Валюта Розрізняють національну валюту, іноземну валюту та міжнародні розрахункові одиниці на кшталт СПЗ.
- Розділ «Грошові одиниці» Усі статті підрозділу «Грошові одиниці».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ Африканський банк розвитку (АфБР; англ. African Development Bank, франц. Banque africaine de développement) — регіональний багатосторонній банк, який позиками, грантами й технічною допомогою фінансує економічний і соціальний розвиток африканських держав.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АКРЕДИТИВ Акредитив (від лат. accreditivus — довірчий) — зобов’язання банку, взяте на прохання покупця, сплатити продавцеві певну суму, якщо той у визначений строк подасть документи, що відповідають умовам акредитива; поширена форма розрахунків у міжнародній торгівлі.
- АКЦЕПТ Акцепт (від лат. acceptus — прийнятий) — згода: у цивільному праві — прийняття пропозиції укласти договір на запропонованих умовах, у розрахунках — згода платника оплатити платіжну вимогу, у вексельному праві — зобов’язання сплатити переказний вексель.