Абстрактна праця

Коротко

• Протилежне поняття — конкретна праця, яка створює певну корисну річ (споживну вартість).
• Уперше Маркс описав цю пару категорій у праці «До критики політичної економії» (1859), докладно — у першому томі «Капіталу».
• Маркс вважав подвійний характер праці «стрижнем» розуміння політичної економії.
• Маржиналісти, зокрема Вільям Стенлі Джевонс, критикували саму ідею однорідної праці як міри вартості.

Кравець шиє пальто, тесля робить стіл. Ці роботи не схожі ні знаряддями, ні вмінням, ні результатом. Проте на ринку пальто й стіл обмінюють одне на одного в певній пропорції. Щоб пояснити, що робить їх порівнянними, Карл Маркс увів поняття абстрактної праці.

Подвійний характер праці

За Марксом, кожен товар має дві сторони: споживну вартість (корисність) і вартість, що проявляється в обміні. Так само двоїста й праця, вкладена в товар.

• Конкретна праця — доцільна діяльність певного виду: шиття, теслярство, оранка. Вона створює споживні вартості.
• Абстрактна праця — та сама діяльність, узята як витрата людської робочої сили взагалі. Вона утворює вартість.

Маркс писав, що першим критично дослідив цей подвійний характер праці, і вважав його стрижнем, на якому тримається розуміння політичної економії.

Як виникло поняття

Окремо обидві категорії Маркс уперше виклав у праці «До критики політичної економії» (1859), а докладно — у першому розділі першого тому «Капіталу». Абстракцію «праці взагалі» він пов’язував із середньою, простою працею, яку в даному суспільстві може виконати пересічна людина.

На думку Маркса, ідея порівнювати різні види праці за витраченим часом була відома ще давнім суспільствам. Однак повного розвитку вона набуває лише там, де виробництво працює на ринок.

Абстрактна праця і суспільство

У марксистській літературі абстрактну працю вважали історичною категорією, властивою товарному виробництву. Її суспільний характер у ринковій економіці виявляється стихійно, через обмін. Радянська політекономія стверджувала, що за планового господарства праця стає безпосередньо суспільною. Ця теза належала до офіційної радянської доктрини.

Критика

Економісти маржинальної школи відкинули трудову теорію вартості. Вільям Стенлі Джевонс 1871 року заперечував, що працю можна вважати чимось однорідним: вона безмежно різниться якістю й ефективністю, тож сама має неоднакову вартість. Для Джевонса вартість визначала корисність, а не витрачений час.

Слабким місцем теорії вважають і кваліфіковану працю. Маркс припускав, що машини й стандартизація зводитимуть більшість робіт до середнього рівня вмінь. Проте способу, яким складну працю можна виразити як кратну простій, він не запропонував, і серед марксистських економістів ця суперечка досі не має остаточного розв’язку.

Запитання

Чим абстрактна праця відрізняється від конкретної?

Конкретна праця — це робота кравця, теслі чи пекаря з її особливими знаряддями й результатом: пальтом, столом, хлібом. Абстрактна — те спільне, що лишається, якщо відкинути ці відмінності: витрата людських м’язів, нервів і мозку протягом певного часу.

Чи вживають поняття абстрактної праці в сучасній економіці?

У мейнстримній економічній теорії — майже ні: від трудової теорії вартості вона відмовилася ще наприкінці XIX століття. Поняття живе в марксистській політекономії та її сучасних течіях, де навколо нього досі тривають дискусії.

Див. також

• Баланс Загальне значення — рівновага сил, величин, інтересів.
• Австрійська школа Засновник — Карл Менгер, автор «Основ політичної економії» (1871), один із творців теорії граничної корисності.
• Агропромислова інтеграція Розвиває зв’язки трьох сфер агропромислового комплексу: виробництва засобів для села, власне сільського господарства й переробки та збуту.
• Розділ «Економіка та економічна теорія» Економічні поняття, школи й теорії, господарські процеси.

Джерела

1. Абстрактна праця — Вікіпедія (українська)
2. Abstract and concrete labour — Wikipedia (англійська)
3. Абстрактна праця // Економічна енциклопедія: у 3 т. / відп. ред. С. В. Мочерний. — Київ: Академія, 2000. — Т. 1.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.