АВСТРІЙСЬКА ШКОЛА
Австрійська школа
Австрійська школа (Віденська, або психологічна, школа) — напрям економічної теорії, що виник у Відні в 1870-х роках і пояснює цінність, ціни та господарські процеси через суб’єктивні оцінки й вибір окремих людей.
Коротко
- Засновник — Карл Менгер, автор «Основ політичної економії» (1871), один із творців теорії граничної корисності.
- Класики школи — Ойген фон Бем-Баверк, Фрідріх фон Візер, Людвіг фон Мізес, Фрідріх Гаєк.
- Скептично ставиться до математичних моделей рівноваги й державного втручання в економіку.
- Людвіг фон Мізес народився у Львові, Йозеф Шумпетер, учень Бем-Баверка, викладав у Чернівцях.
Чому діамант, без якого можна жити, коштує дорожче за воду, без якої не можна? Класична політекономія Адама Сміта не мала на це переконливої відповіді. У 1871 році віденський професор Карл Менгер запропонував розв’язок: цінність визначає не загальна корисність блага, а корисність останньої, додаткової його одиниці для конкретної людини. З цієї думки виросла австрійська школа.
Покоління школи
| Покоління | Представники | Внесок |
|---|---|---|
| Засновники | Карл Менгер | суб’єктивна теорія цінності, гранична корисність |
| Друге | Ойген фон Бем-Баверк, Фрідріх фон Візер | теорія капіталу й відсотка, альтернативні витрати |
| Міжвоєнне | Людвіг фон Мізес, Фрідріх Гаєк | теорія грошей і циклів, критика планової економіки |
| Американське | Мюррей Ротбард, Ізраель Кірцнер | праксеологія, теорія підприємництва |
Назву «австрійська» школі дали опоненти. У 1880-х роках Менгер посперечався з німецькою історичною школою Густава Шмоллера, яка вважала, що економіку можна пізнати лише через історичні описи. Менгер обстоював загальну теорію. Ця «суперечка про метод» (Methodenstreit) закріпила за віденцями репутацію окремого напряму.
Головні ідеї
Фріц Махлуп, учень Мізеса, звів основу школи до кількох принципів:
- методологічний індивідуалізм — економічні явища пояснюють через дії окремих людей;
- суб’єктивізм — цінність існує в оцінках людей, а не в самих речах;
- гранична корисність — значення має остання одиниця блага;
- альтернативні витрати — ціна будь-якого вибору дорівнює найкращій відкинутій можливості;
- час — люди цінують теперішні блага вище за майбутні, звідси пояснення відсотка.
Бем-Баверк розвинув теорію капіталу. Мізес додав до неї теорію циклів: на його думку, центральні банки, знижуючи ставки нижче ринкового рівня, провокують надмірні інвестиції, які потім обертаються кризою. Гаєк розвинув цю теорію, а згодом показав, що ціни передають розпорошене знання, яким жоден планувальний орган не володіє.
Вплив і критика
1974 року Гаєк отримав Нобелівську премію з економіки, і інтерес до школи помітно зріс. Ідеї австрійців стали опорою для прихильників вільного ринку й лібертаріанства.
Критики закидають сучасним австрійцям відмову від емпіричної перевірки та математики. Тому значна частина економістів відносить цю традицію до неортодоксальних, хоча ранні її здобутки давно стали загальним надбанням.
Українські сліди
Людвіг фон Мізес народився 29 вересня 1881 року у Львові, що тоді належав Австро-Угорщині. Йозеф Шумпетер, учень Бем-Баверка й автор теорії «творчого руйнування», у 1909–1911 роках був професором економіки Чернівецького університету. Михайло Туган-Барановський у статті 1890 року розглянув теорію граничної корисності й спробував узгодити її з трудовою теорією вартості.
Запитання
Чим австрійська школа відрізняється від кейнсіанства?
Кейнсіанці вважають, що в кризу держава має підтримувати попит видатками й дешевими грошима. Австрійці, навпаки, бачать причину криз саме в штучно заниженій ставці відсотка: дешевий кредит спонукає до інвестицій, яких реальні заощадження не покривають, і за підйомом неминуче настає спад.
Чи визнана австрійська школа сучасною економічною наукою?
Її ранні досягнення, насамперед теорія граничної корисності й поняття альтернативних витрат, увійшли в усі підручники. Сучасна ж австрійська традиція, яка відкидає економетрику й математичне моделювання, у середовищі економістів вважається неортодоксальною, тобто такою, що стоїть осторонь мейнстриму.
Які зв’язки школи з Україною?
Людвіг фон Мізес народився 1881 року у Львові, тодішньому Лемберзі. Йозеф Шумпетер у 1909–1911 роках був професором Чернівецького університету. Михайло Туган-Барановський у працях 1890 року намагався поєднати теорію граничної корисності з класичною трудовою теорією вартості.
Див. також
- Австрійська академія наук Створити академію у Відні запропонував Готфрід Лейбніц ще 1713 року, але відкрили її лише 14 травня 1847 року.
- Розділ «Економіка та економічна теорія» Економічні поняття, школи й теорії, господарські процеси.
Джерела
- Австрійська школа — Вікіпедія (українська)
- Ludwig von Mises — Wikipedia (англійська)
- Joseph Schumpeter — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q203411
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- АЛЬКАБАЛА Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.
- БАЛАНС Баланс (франц. balance — ваги, від лат. bilanx — той, що має дві чаші) — багатозначне слово: рівновага, урівноваження; система показників, що зіставляє надходження й витрати ресурсів; звіт про фінансовий стан підприємства; а також деталь механічного годинника, що задає хід.
- БАНКИ Банки (від італ. banco — лава, стіл міняйла) — фінансові установи, які залучають грошові кошти у вклади, надають кредити, здійснюють розрахунки та інші операції з грошима й цінними паперами.