Австрійська академія наук

Коротко

• Створити академію у Відні запропонував Готфрід Лейбніц ще 1713 року, але відкрили її лише 14 травня 1847 року.
• Має два відділення: математично-природниче й філософсько-історичне.
• Утримує кілька десятків дослідних інститутів, серед яких Інститут молекулярної біотехнології та Інститут космічних досліджень.
• З 2022 року президент — Гайнц Фасманн; його попередник Антон Цайлінгер того ж року отримав Нобелівську премію з фізики.

1713 року Готфрід Вільгельм Лейбніц, побувавши у Відні, запропонував імператорові створити академію на зразок Лондонського королівського товариства й Паризької академії наук. Задум відкладали понад століття, і лише імператорським патентом від 14 травня 1847 року академію нарешті заснували.

Історія

Ще 1846 року куратором майбутньої академії імператор призначив свого дядька, ерцгерцога Йоганна. Він наполіг, щоб статут гарантував свободу наукового обговорення в усній і письмовій формі. 1857 року академія переїхала до будівлі Нової аули біля старого Віденського університету, що й досі є її головним осідком.

Наприкінці XIX — на початку XX століття академія створила власні дослідні установи. 1899 року з’явився Фонограмархів, найстаріший у світі архів звукозаписів, 1910 року — Інститут дослідження радію, один з перших у світі центрів вивчення радіоактивності.

Після розпаду монархії, за законом 1921 року, установа стала просто Академією наук у Відні, а 1947 року отримала сучасну назву. Від середини 1960-х років вона перетворилася на провідний центр позауніверситетської фундаментальної науки в країні.

Структура

Академія водночас є науковим товариством і мережею інститутів. Її члени поділені на два відділення, які в Австрії називають класами:

Відділення	Напрями
Математично-природниче	математика, фізика, хімія, біологія, медицина, науки про Землю
Філософсько-історичне	історія, археологія, мовознавство, філософія, мистецтвознавство

2012 року академія пройшла реформу: частину інститутів передали університетам або об’єднали. Серед найбільших сучасних установ — Інститут молекулярної біотехнології (IMBA), Дослідний центр молекулярної медицини, Інститут космічних досліджень у Граці, Інститут фізики частинок імені Марієтти Блау (колишній Інститут фізики високих енергій). Гуманітарні інститути відомі, зокрема, розкопками античних Карнунта та Ефеса.

Видатні члени

Серед членів академії в різні часи були фізики Крістіан Доплер і Людвіг Больцман, хірург Теодор Більрот, геолог Едуард Зюсс, математик Йоганн Радон, нобелівські лауреати Ервін Шредінгер і Конрад Лоренц. Квантовий фізик Антон Цайлінгер очолював академію в 2013–2022 роках і 2022 року став лауреатом Нобелівської премії з фізики.

Сьогодення

Президентом на 2022–2027 роки обрано Гайнца Фасманна. Академія радить уряду з наукових питань, видає наукову літературу у власному видавництві й популяризує науку для широкої публіки.

Запитання

Що таке Фонограмархів Австрійської академії наук?

Це заснований академією 1899 року архів звукозаписів, найстаріший у світі. Його працівники записували мови, діалекти, народну музику й голоси видатних людей. Записи кінця XIX — початку XX століття сьогодні є цінним джерелом для лінгвістів і етномузикологів.

Хто може стати членом академії?

Членів обирають на загальних зборах серед учених, що мають видатні наукові досягнення. Є дійсні члени, члени-кореспонденти в Австрії та за кордоном і почесні члени. Окремо діє Молода академія для дослідників, яким на момент обрання ще немає сорока років.

Див. також

• Розділ «Наука» Усі статті підрозділу «Наука».
• Розділ «Освіта та наука» Навчальні заклади, педагогіка, наукові установи й поняття.

Джерела

1. Österreichische Akademie der Wissenschaften — Wikipedia (німецька)
2. Austrian Academy of Sciences — Wikipedia (англійська)
3. Австрійська академія наук — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.