РОМЕНСЬКА ОСУШУВАЛЬНО ЗВОЛОЖУВАЛЬНА СИСТЕМА
Роменська осушувально-зволожувальна система
Роменська осушувально-зволожувальна система — меліоративна система на Сумщині площею близько 14,9 тис. га, одна з найбільших в Україні систем двостороннього регулювання водного режиму ґрунтів.
Коротко
- Осушувально-зволожувальна система не лише відводить зайву воду, а й подає її на поле в посуху.
- Роменську систему в переліках найбільших систем України наводять з площею 14,9 тис. га.
- Основний спосіб осушення в таких системах — закритий дренаж, зволоження — підґрунтове або дощуванням.
Звичайна осушувальна канава працює в один бік: забирає воду з поля. Для заболочених земель Полісся й північного Лісостепу цього виявилося мало. Навесні такі ділянки потерпають від надлишку вологи, а в другій половині літа — від її нестачі. Відповіддю стали системи двостороннього регулювання, до яких належить і Роменська.
Що таке осушувально-зволожувальна система
Осушувально-зволожувальна система — це меліоративна система, що поєднує функції осушувальної та зрошувальної. Вона складається з мережі каналів і дренів, регулювальних гідротехнічних споруд (шлюзів, засувок), насосних станцій, а також машин і пристроїв для зволоження ґрунту.
Від звичайної осушувальної системи її відрізняє саме здатність подавати воду назад. Навесні й після злив вода скидається, рівень ґрунтових вод знижується до так званої осушувальної норми. У посушливий період шлюзи закривають або вмикають насоси, і вода надходить до коренів рослин.
Способи осушення і зволоження
Основний спосіб осушення — закритий дренаж: трубки або дрени, прокладені під ріллею. Зволожують поле двома шляхами:
- підґрунтовим зволоженням — воду подають у ту саму дренажну мережу, і вона піднімається до кореневого шару знизу;
- дощуванням — поверхневим поливом за допомогою дощувальних машин.
Конструкції
| Тип системи | Особливість |
|---|---|
| Комбінована | дрени доповнені кротуванням або глибоким розпушуванням ґрунту |
| Двоярусна | дрени лежать у двох з’єднаних між собою ярусах |
| Водооборотна | скинуту воду насосна станція повертає назад у мережу |
| Суміщена | закриті колектори одночасно розподіляють воду до дощувальних установок |
Роменська система
Назва системи вказує на Роменщину в Сумській області — край у середній течії Сули, у заплавах якої та її приток трапляються перезволожені й торфові землі. У переліках найбільших осушувально-зволожувальних систем України Роменську наводять з площею 14,9 тис. га; більші за неї лише Берегівська, Трубізька та Верхньоприп’ятська.
Детальні відкриті дані про рік будівництва, склад споруд і сучасний стан Роменської системи обмежені. Чимало меліоративних систем України після 1990-х років потребують реконструкції: частина насосних станцій і шлюзів не працює, дренажна мережа замулюється. Чи стосується це Роменської системи і якою мірою, варто перевіряти за даними місцевих водогосподарських організацій.
Навіщо це Україні
Близько двох третин території України мають незадовільний водний режим. Країну поділяють на три природно-кліматичні зони: недостатньо зволожений Лісостеп, посушливий Степ і надмірно та достатньо зволожене Полісся, що займає близько 25 % площі.
Перезволожені ґрунти Полісся й північного Лісостепу мають високу потенційну родючість, але без регулювання води їх важко обробляти. Найкращі результати дають саме системи двостороннього регулювання. У 1980-х роках осушувально-зволожувальні системи в Україні займали понад 1 млн га.
Ефективність
За багаторічними даними, зволоження додає до врожаю сільськогосподарських культур від 15 до 60 %: менше — на потужних торфовищах, більше — на легких ґрунтах. Окупність залежить від того, що вирощують: найшвидше вона настає на овочах, найповільніше — на зернових.
Важливо й інше: на осушених торфовищах без зволоження торф швидко розкладається, ґрунт осідає, а в спекотні роки виникають торфові пожежі. Подвійне регулювання води допомагає тримати торф вологим і зберігати його довше.
Запитання
Навіщо зволожувати землю, яку щойно осушили?
Осушені торфові й заболочені ґрунти в посушливе літо швидко пересихають: рослини страждають від нестачі вологи, а торф мінералізується й може горіти. Тому система, яка навесні скидає зайву воду, влітку має вміти підняти рівень ґрунтових вод або полити поле.
Які найбільші осушувально-зволожувальні системи в Україні?
У довідкових переліках найбільшими називають Берегівську (54,0 тис. га), Трубізьку (37,6 тис. га), Верхньоприп’ятську (25,1 тис. га), Роменську (14,9 тис. га), Ірпінську (8,2 тис. га) і Кишинську (3,5 тис. га).
Як швидко окуповується така система?
Залежно від культур: на овочах — за 2–4 роки, на багатоукісних сінокосах і культурних пасовищах — за 5–8 років, на зернових — за 20 років і більше.
Див. також
- Вологостійкість Описує, наскільки матеріал зберігає свої властивості у вологому середовищі, а не те, чи пропускає він воду.
- Кочкін Михайло Андрійович Досліджував генезис і агрономічні властивості ґрунтів Криму, боротьбу з водною ерозією, раціональне використання земель.
- Воликівська Ірина Іванівна Почала виступати 1918 року в музично-драматичному театрі в Ромнах, брала уроки в Панаса Саксаганського.
Джерела
- Осушувально-зволожувальна система — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q12136860 (осушувально-зволожувальна система)
- Осушувально-зволожувальна система // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / за ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 142.
- ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди.
- Коваленко П. І. Модернізація та реконструкція осушувальних систем в умовах реформування власності у сільському господарстві. — Київ, 2003.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.