ПАВЛИК
Павлик Ганна (Анна) Іванівна
Павлик Ганна (Анна) Іванівна (26 січня 1855, село Монастирське, нині в межах міста Косова Івано-Франківської області — 13 жовтня 1928, Львів) — українська громадська діячка радикального напряму, письменниця, учасниця жіночого руху в Галичині, сестра Михайла Павлика.
Коротко
- Самоука з бідної селянської родини, поширювала серед селян Косівщини книжки й часописи, які надсилав брат.
- 1877 року двічі була заарештована й засуджена разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом та іншими; арештовували її також 1879 і 1880 року.
- Її вважають однією з перших жінок у Галичині, які вели соціалістичну агітацію серед селян.
- Її нарис «Зарібниця» вийшов в альманасі «Перший вінок» (1887).
У гуцульському Косові 1870-х років дівчина-наймичка без шкільної освіти читала селянам книжки, які надсилав їй зі Львова брат-студент. За це вона опинилася на лаві підсудних поруч з Іваном Франком. Так Ганна Павлик увійшла в історію галицького радикального руху.
Дитинство й самоосвіта
Ганна народилася 26 січня 1855 року в селі Монастирському, яке тепер є частиною міста Косова. Родина жила бідно, тож систематично вчитися в школі дівчина не змогла й змолоду працювала наймичкою. Грамоти та знань набиралася сама — з книжок і журналів. Головним її порадником став старший брат Михайло Павлик, згодом відомий публіцист і один із засновників радикальної партії.
Процеси 1877–1880 років
Ганна розповсюджувала серед селян Косівщини видання, які надходили від брата і його товаришів. Австрійська влада вбачала в цьому соціалістичну пропаганду. У січні й улітку 1877 року її двічі заарештовували й судили разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким та іншими учасниками кола прихильників Михайла Драгоманова. Згодом її знову арештовували 1879 та 1880 року, і щоразу суд призначав ув’язнення.
Пережите вона описала у статті «Мої і людські гріхи, а панська і попівська правда». Краєзнавці називають Ганну Павлик першою жінкою-соціалісткою на Прикарпатті: вона однією з перших у Галичині вела соціалістичну агітацію серед селян.
Література
Ганна Павлик писала вірші, публіцистику й прозу, записувала фольклор. У віршах «Несумлінність», «Попівське сумління», «Дуреньків суд» вона гостро висміювала здирство й лицемірство. Її нарис «Зарібниця» надрукували в альманасі «Перший вінок» 1887 року. Альманах видали Наталія Кобринська та Олена Пчілка, і він став першою спільною книжкою письменниць Галичини й Наддніпрянщини.
Останні роки
У 1920-х роках Ганна Павлик опікувалася дітьми-сиротами з рідного Монастирського. Вона купила ділянку, щоб збудувати притулок і будинок для відпочинку й праці хворих українських письменників, проте здійснити задум не встигла. Померла 13 жовтня 1928 року у Львові, де й похована. У Косові її ім’ям названо вулицю.
Запитання
За що судили Ганну Павлик?
Австрійська влада переслідувала галицьких соціалістів. У 1877 році відбулися судові процеси проти молоді, пов’язаної з Михайлом Драгомановим, — Франка, Павлика, Терлецького та інших. Ганну Павлик звинувачували за поширення «шкідливої» літератури серед селян і двічі засудили до ув’язнення.
Як Ганну Павлик згадували сучасники?
Іван Франко присвятив їй вірш «Анні П.». Василь Стефаник, який ще гімназистом познайомився з нею в Коломиї, через багато років в автобіографії писав про неї як про одну з найсвітліших постатей свого бідного юнацтва.
Див. також
- Павличко Дмитро Васильович Автор понад двох десятків поетичних збірок — від «Любові і ненависті» (1953) до «Сонетів» і «Спіралі».
- Селянська реформа 1861 року Особисту свободу отримали близько 22,5 млн поміщицьких селян імперії, з них кілька мільйонів — в українських губерніях.
- Розділ «Біографія» Короткі життєписи людей, які залишили слід у науці, мистецтві, політиці та війні.
Джерела
- Павлик Анна Іванівна — Вікіпедія (українська)
- Павлик Анна Іванівна // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2011. — Т. 8. — С. 47.
- Павлик Михайло Іванович — Вікіпедія (українська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.
- АЛІЄВ Алієв Гейдар Алірза огли (10 травня 1923, Нахічевань — 12 грудня 2003, Клівленд, США) — азербайджанський державний діяч, у радянський час керівник КДБ і перший секретар ЦК Компартії Азербайджану, член Політбюро ЦК КПРС, у 1993–2003 роках президент Азербайджанської Республіки.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.