ПАВЛЕНКО
Павленко Параска Миколаївна
Павленко Параска Миколаївна (7 (19) січня 1881, Петриківка, нині Дніпропетровська область — 30 травня 1983, Київ) — українська народна майстриня декоративного розпису, одна з найстарших відомих художниць петриківського розпису.
Коротко
- Народилася в Петриківці Новомосковського повіту Катеринославської губернії — селі, що дало назву цілому напряму декоративного мистецтва.
- Малювала декоративні композиції на папері й розписувала стіни.
- Мати відомих майстринь Віри Павленко та Ганни Павленко-Черниченко, які працювали в Києві.
- Відомі твори — «Декоративний мотив» і «Фриз» (1964), «Букет квітів у вазі» та «Килимок» (1980).
Параска Павленко прожила понад сто років і застала весь шлях петриківського розпису: від прикраси сільської хати до музейного мистецтва, фабричних сувенірів і світового визнання. Її власна творчість лишилася в тіні слави доньок, але саме з її дому в Петриківці вони винесли своє ремесло.
Життя
Параска Павленко народилася 19 січня 1881 року (7 січня за старим стилем) у Петриківці Новомосковського повіту Катеринославської губернії, нині Дніпровського району Дніпропетровської області. Як і більшість петриківських жінок, вона з юності розписувала стіни, печі й побутові речі. Померла 30 травня 1983 року в Києві, де жили й працювали її доньки, на 103-му році життя.
Творчість
Павленко створювала декоративні композиції на папері, а також розписи стін. Її мотиви — традиційні для Петриківки квіти, гілки, ягоди, вазони. Довідники називають такі роботи:
| Рік | Твір |
|---|---|
| 1964 | «Декоративний мотив» |
| 1964 | «Фриз» |
| 1980 | «Букет квітів у вазі» |
| 1980 | «Килимок» |
Тобто активною майстринею вона залишалася й тоді, коли їй було за вісімдесят і навіть за дев’яносто років.
Родина митців
Обидві доньки Параски Павленко стали відомими художницями. Ганна Павленко-Черниченко 1936 року, навчаючись у Київській школі майстрів народного мистецтва, однією з перших спробувала переносити петриківський розпис на порцеляну. Віра Павленко також переїхала до Києва й працювала з порцеляною. З 1944 року сестри працювали на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
Біографічні дані про саму Параску Павленко скупі: відомі дати життя, кілька творів і родинні зв’язки. Детальніших досліджень її доробку в доступних джерелах немає.
Запитання
Що таке петриківський розпис?
Це традиційний декоративний розпис із села Петриківка на Дніпропетровщині: рослинні орнаменти, квіти, ягоди й птахи, написані фарбами пальцем, пензлем із котячої шерсті або очеретиною. Колись так прикрашали стіни хат, печі, скрині й посуд. 2013 року ЮНЕСКО внесло петриківський розпис до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Чи плутають Параску Павленко з іншими Павленками?
Так, у довідниках є кілька митців з таким прізвищем. Параска Миколаївна — мати; її доньки Віра й Ганна (у шлюбі Павленко-Черниченко) працювали в Києві, зокрема переносили петриківський розпис на порцеляну. Не слід плутати їх і з художницею Оксаною Павленко, яка належала до школи Михайла Бойчука.
Див. також
- Павленко-Черниченко Ганна Іванівна Донька художниці Параски Павленко й сестра Віри Павленко — однієї з найвідоміших петриківських родин.
- Розділ «Діячі культури України» Усі статті підрозділу «Діячі культури України».
- Розділ «Декоративно-ужиткове мистецтво» Усі статті підрозділу «Декоративно-ужиткове мистецтво».
Джерела
- Павленко Параска Миколаївна — Вікіпедія (українська)
- Pavlenko, Paraskeviia // Encyclopedia of Ukraine. — Vol. 3. — 1993.
- Петриківський розпис — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q27927052
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АКАДЕМІЗМ Академізм (франц. académisme) — напрям в образотворчому мистецтві та архітектурі, що склався в художніх академіях XVI–XIX століть і вимагав наслідувати класичні зразки античності й Відродження за встановленими правилами; у переносному значенні — відірваність від живої практики.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.