Академізм

Коротко

• Перші академії виникли в Італії, зокрема в Болоньї наприкінці XVI століття; взірцем для Європи стала французька Королівська академія живопису й скульптури (1648).
• Найвищим жанром вважали історичну картину на біблійний, міфологічний чи історичний сюжет.
• Ключові постаті — Жан-Огюст-Домінік Енгр, Вільям Бугро, Олександр Кабанель, Карл Брюллов.
• Проти академічних канонів виступали реалісти, імпресіоністи, у Російській імперії — передвижники.

1863 року паризький Салон відхилив понад три тисячі робіт. Невдоволення художників було таким гучним, що імператор Наполеон III дозволив окрему виставку відкинутих полотен — «Салон знедолених». Там висів «Сніданок на траві» Едуара Мане, з якого глузувала публіка. Конфлікт між Салоном і відкинутими митцями найкраще показує, чим був академізм і чому з ним боролися.

Звідки взялися академії

Середньовічні художники навчалися в цехах, як ремісники. Академії мали замінити цехову науку освітою, ближчою до університетської: з теорією, анатомією, перспективою й рисуванням з античних гіпсів. Одну з перших заснували в Болоньї брати Карраччі в 1580-х роках. 1648 року в Парижі з’явилася Королівська академія живопису й скульптури, яка стала зразком для академій інших країн. Петербурзьку Академію мистецтв засновано 1757 року.

Правила

Академічна система була ієрархічною в усьому:

• жанри мали ранги: нагорі історична картина, нижче портрет, побутова сцена, пейзаж, натюрморт;
• навчання йшло від копіювання гравюр до рисування з гіпсових античних статуй і лише потім — з живої натури;
• краса розумілася як ідеал, виправлений за античними пропорціями;
• техніка вимагала гладкого, «зализаного» мазка, бездоганного рисунка й продуманої композиції.

Успіх художника залежав від офіційних виставок, премій і державних замовлень. Найбажанішою нагородою у Франції була Римська премія — кілька років навчання на віллі Медічі в Римі.

Салонне мистецтво

У другій половині XIX століття академізм зрісся із салонним мистецтвом, розрахованим на смаки заможної публіки. Полотна з оголеними німфами, античними бенкетами, екзотичними Клеопатрами й Саломеями виконували з віртуозною майстерністю. Критики вже тоді закидали таким картинам солодкавість і відірваність від життя.

Опоненти

Проти академічного канону послідовно виступали романтики на чолі з Делакруа, реалісти на зразок Курбе, а згодом імпресіоністи. У Російській імперії 1863 року стався «бунт чотирнадцяти» випускників Петербурзької академії, з якого виросло Товариство пересувних художніх виставок.

В архітектурі академізму відповідала школа боз-ар (Beaux-Arts) і численні історичні стилі: неоренесанс, необароко, неоготика.

Друге значення

Сьогодні «академізмом» називають також будь-яку надмірну прихильність до засвоєних правил, коли форма бездоганна, а живої думки бракує. Так кажуть і про мистецтво, і про науку, і про манеру викладання.

Запитання

Чим академізм відрізняється від класицизму?

Класицизм — стиль XVII–XVIII століть зі своєю естетикою розуму, порядку й громадянського обов’язку. Академізм XIX століття успадкував його правила, але поєднував їх з елементами романтизму й реалізму, а головне — перетворив на обов’язкову шкільну систему, яку підтримували держава й офіційні виставки.

Що таке «бунт чотирнадцяти»?

1863 року чотирнадцять випускників Петербурзької академії мистецтв відмовилися писати конкурсну картину на заданий скандинавський міфологічний сюжет і вийшли з академії. Ця подія дала поштовх створенню Товариства пересувних художніх виставок, тобто передвижників.

Чи вчилися українські художники в академіях?

Так. Тарас Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Карла Брюллова. У Петербурзі, Мюнхені, Кракові та Парижі здобували освіту Микола Пимоненко, Іван Труш, Олександр Мурашко й багато інших. 1917 року в Києві засновано Українську академію мистецтв.

Див. також

• Айвазовський Іван Костянтинович Народився й прожив більшу частину життя в кримській Феодосії.
• Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.
• Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
• Розділ «Живопис, графіка» Усі статті підрозділу «Живопис, графіка».

Джерела

1. Академізм — Вікіпедія (українська)
2. Academic art — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q189458

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.