Павленко-Черниченко Ганна Іванівна

Коротко

• Донька художниці Параски Павленко й сестра Віри Павленко — однієї з найвідоміших петриківських родин.
• У 1944–1986 роках працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
• Розписувала вази, таці, чайні й кавові сервізи, створювала панно на папері, листівки, ескізи для тканин.
• Лауреатка премії імені Катерини Білокур (1994).

Перші уроки малювання Ганна отримала вдома, у Петриківці: її мати, Параска Павленко, розписувала хати й папір, і ремесло в родині передавали від старших до молодших. Сестра Віра теж стала відомою майстринею, тож прізвище Павленко в історії петриківського розпису звучить кілька разів.

Навчання і перші виставки

Ганна закінчила 1941 року Київську школу народних майстрів, де навчали молодих петриківських художників. Її роботи експонували на республіканських виставках із 1936 року, на всесоюзних — із 1938-го, за кордоном — із 1937-го. Отже, перші виставки відбулися, коли їй було лише шістнадцять–сімнадцять років: у 1930-х петриківські розписи часто відбирали для показу як зразок українського народного мистецтва.

На кераміко-художньому заводі

Від 1944 до 1986 року майстриня працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Тут вона переносила петриківський орнамент на порцеляну й фаянс. Розписувала:

• вази, таці й декоративні тарелі;
• чайні та кавові сервізи;
• сувенірні вироби;
• тематичні панно, а також ескізи для розпису тканин.

Розпис на порцеляні вимагав іншої техніки, ніж на папері: фарби наносили надполивно, з наступним випалюванням, часто з позолотою. Майстрині вдалося зберегти легкість і ритм петриківської «квітки» в цьому новому матеріалі.

Відомі роботи

До 100-х роковин від дня смерті Тараса Шевченка (1961) Ганна Павленко-Черниченко розписала велику порцелянову вазу з портретом поета; форму вази створила Лідія Митяєва. Ваза зберігається в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Цей музей має одну з найбільших колекцій її творів — 273 порцелянові вироби та 154 розписи на папері. Велика інтер’єрна ваза її роботи прикрашала представництво України при ООН. Майстриня розписала також бібліотеку Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва), створювала вітражі й ілюстрації до книжок.

Визнання

Ганна Павленко-Черниченко отримала орден Трудового Червоного Прапора (1971), звання заслуженого майстра народної творчості УРСР (1977) і премію імені Катерини Білокур (1994). Вона померла в Києві 2 лютого 2008 року.

Запитання

Ганна чи Галина Павленко-Черниченко?

Правильне ім’я — Ганна. У частині видань її помилково називають Галиною; імовірно, ім’я Галина помилково запровадила 1973 року мистецтвознавиця Наталія Глухенька, хоча в іншій своїй книжці того ж року вона правильно назвала майстриню Ганною. Тому в каталогах і музейних описах трапляються обидва варіанти.

Що таке петриківський розпис?

Це декоративний розпис, що склався в селі Петриківка на Дніпропетровщині: квіткові орнаменти, калина, птахи, виконані пензлем із котячої шерсті або просто пальцем. Спочатку ним прикрашали стіни хат і скрині, у XX столітті — папір, дерев’яний посуд і порцеляну. 2013 року ЮНЕСКО внесло петриківський розпис до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Див. також

• Павленко Параска Миколаївна Народилася в Петриківці Новомосковського повіту Катеринославської губернії — селі, що дало назву цілому напряму декоративного мистецтва.
• Розділ «Декоративно-ужиткове мистецтво» Усі статті підрозділу «Декоративно-ужиткове мистецтво».
• Розділ «Діячі культури України» Усі статті підрозділу «Діячі культури України».

Джерела

1. Павленко-Черниченко Ганна Іванівна — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q24025644

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.