Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ЛАНДАУ

Ландау Лев Давидович

Ландау Лев Давидович (9 (22) січня 1908, Баку — 1 квітня 1968, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (1946), лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року за теорію конденсованого стану речовини, зокрема рідкого гелію; у 1932–1937 роках працював у Харкові.

Розділ: Нобелівська премія з фізики Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • У 1932–1937 роках очолював теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту в Харкові й створив там власну наукову школу.
  • Автор теорії надплинності гелію, теорії фазових переходів другого роду, теорії фермі-рідини, співавтор теорії надпровідності Гінзбурга — Ландау.
  • Разом з Євгеном Ліфшицем написав багатотомний «Курс теоретичної фізики», за яким вчаться фізики всього світу.
  • 1938 року був заарештований і провів рік у в’язниці НКВС; звільнений на поруки Петра Капиці.

«Інтегрувати навчився років у тринадцять, а диференціювати вмів завжди», — жартував про себе Ландау. У чотирнадцять років він вступив до Бакинського університету, а дев’ятнадцятирічним закінчив Ленінградський і став аспірантом Ленінградського фізико-технічного інституту.

Роки навчання за кордоном

У 1929–1931 роках молодий фізик стажувався в найкращих теоретичних центрах Європи: у Копенгагені, Кембриджі, Цюриху. Найбільше на нього вплинув Нільс Бор, якого Ландау вважав своїм єдиним учителем. Тоді ж з’явилася його теорія діамагнетизму вільних електронів, а в ній — енергетичні рівні, які нині називають рівнями Ландау.

Харківський період

1932 року Ландау переїхав до Харкова й очолив теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту (УФТІ). Харків тоді був одним зі світових центрів фізики: сюди приїжджали Нільс Бор, Поль Дірак, Віктор Вайскопф. Ландау викладав також у Харківському університеті та механіко-машинобудівному інституті.

Тут виникла його школа: учні мали скласти «теормінімум» — серію іспитів з усієї теоретичної фізики. У Харкові Ландау разом із Євгеном Ліфшицем розпочав «Курс теоретичної фізики», створив теорію фазових переходів другого роду (1937) і працював над теорією феромагнетизму.

1937 року в УФТІ почалися арешти; кількох співробітників, зокрема Льва Шубникова, розстріляли. Ландау встиг переїхати до Москви, в Інститут фізичних проблем Петра Капиці.

Арешт

У квітні 1938 року Ландау заарештували у справі антирадянської листівки. Капиця написав листи Молотову і Сталіну, і в квітні 1939 року фізика звільнили на його поруки. В ув’язненні Ландау провів рік, вийшов тяжко хворим.

Головні праці

  • Надплинність гелію (1941) — пояснення того, чому рідкий гелій за наднизьких температур тече без в’язкості. Саме за цю теорію Ландау отримав Нобелівську премію.
  • Теорія надпровідності Гінзбурга — Ландау (1950).
  • Затухання Ландау (1946) — явище в плазмі.
  • Теорія фермі-рідини (1956) — опис поведінки електронів у металах і рідкого гелію-3.

Останні роки

7 січня 1962 року Ландау потрапив у важку автокатастрофу. Лікарі врятували йому життя, але працювати вчений більше не міг. Того ж року він отримав Нобелівську й Ленінську премії. Помер 1 квітня 1968 року в Москві. У Харкові пам’ять про нього зберігають в УФТІ (нині Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут») і в Харківському університеті.

Запитання

Що таке «теормінімум» Ландау?

Це система іспитів, яку Ландау запровадив ще в Харкові для тих, хто хотів працювати з ним. Вона охоплювала математику й усі розділи теоретичної фізики. За тридцять років теормінімум склали лише кілька десятків людей, але саме вони утворили одну з найсильніших шкіл теоретичної фізики XX століття.

Чому Ландау не отримав Нобелівську премію особисто?

7 січня 1962 року вчений потрапив у важку автомобільну аварію і кілька тижнів був у комі. Коли того ж року йому присудили премію, вручити її в Стокгольмі було неможливо, тож посол Швеції передав нагороду в московській лікарні. До наукової роботи Ландау так і не повернувся.

Див. також

Джерела

  1. Ландау Лев Давидович — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q133267

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику