КУЛЕСКО
Кулеско Ісак Йосипович
Кулеско Ісак Йосипович (22 січня 1902, містечко Книшин, нині Польща — 15 грудня 1980, Харків) — ветеринарний учений-епізоотолог, доктор ветеринарних наук, член-кореспондент ВАСГНІЛ, автор кристалвіолетової вакцини проти чуми свиней.
Коротко
- Закінчив Харківський ветеринарний інститут 1928 року.
- У 1938–1977 роках завідував відділом вивчення хвороб свиней Українського НДІ експериментальної ветеринарії.
- Розробив інактивовану кристалвіолетову вакцину проти чуми свиней; лауреат Сталінської премії (1947).
- Займався пероральною та аерозольною імунізацією поросят, вивчав вірусні хвороби й мікоплазмози свиней.
Класична чума свиней у першій половині XX століття була однією з найдорожчих для тваринництва хвороб: вірус швидко проходив через ферму й вибивав більшість поголів’я. Ісак Кулеско присвятив боротьбі з нею й іншими інфекціями свиней понад сорок років роботи в Харкові.
Життєпис
Народився 1902 року в містечку Книшин, яке нині лежить на північному сході Польщі. 1928 року закінчив Харківський ветеринарний інститут і почав працювати в системі Народного комісаріату земельних справ УРСР.
1938 року очолив відділ вивчення хвороб свиней Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії в Харкові й керував ним до 1977-го. Ступінь доктора ветеринарних наук отримав 1952 року, звання професора — 1955-го, а 1956-го його обрали членом-кореспондентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна. Помер у Харкові 15 грудня 1980 року.
Вакцина проти чуми свиней
Головний результат Кулеска — інактивована кристалвіолетова вакцина проти чуми свиней і нова технологія її виготовлення. Перші праці про метод щеплення він опублікував 1940 року, про застосування вакцини — 1947-го. Того ж року вчений отримав Сталінську премію. 1949 року вийшла його монографія «Чума свиней».
Інші дослідження
Згодом коло тем розширилося. Кулеско вивчав:
- вірусний гастроентерит і хворобу Ауєскі;
- лептоспіроз свиней;
- роль мікоплазм в інфекційних хворобах свиней (праця 1972 року);
- ентеральну, тобто через корм і воду, та аерозольну імунізацію проти чуми й бешихи свиней.
Пероральне щеплення поросят (праця 1961 року) і безкамерна аерозольна імунізація (1977) мали на меті спростити вакцинацію на великих фермах, де щеплювати кожну тварину ін’єкцією довго й дорого.
Запитання
Що таке кристалвіолетова вакцина?
Це вбита (інактивована) вакцина: вірус чуми свиней знешкоджували барвником кристалічним фіолетовим, тож щеплення не могло спричинити хворобу. Такі препарати широко застосовували в середині XX століття, поки їх не витіснили живі ослаблені вакцини.
Чи пов’язана класична чума свиней з африканською?
Ні. Обидві хвороби мають схожі ознаки, але їх спричиняють різні віруси. Проти класичної чуми є вакцини, а проти африканської, яка з 2012 року трапляється й в Україні, у Європі зареєстрованих вакцин немає: перші такі препарати дозволили лише у В’єтнамі 2022 року.
Див. також
- Епізоотологія Центральне поняття — епізоотичний процес: безперервний ланцюг заражень, що тримається на джерелі збудника, механізмі передачі та сприйнятливих тваринах.
- Гладенко Іван Микитович Випускник Харківського ветеринарного інституту (1938).
- Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДАВЕНЕОЗ Давенеоз — гельмінтоз курей та інших птахів, спричинений дрібними стьожковими черв’яками (цестодами) роду Davainea, що паразитують у тонкому кишечнику.