Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КУЛЕСКО

Кулеско Ісак Йосипович

Кулеско Ісак Йосипович (22 січня 1902, містечко Книшин, нині Польща — 15 грудня 1980, Харків) — ветеринарний учений-епізоотолог, доктор ветеринарних наук, член-кореспондент ВАСГНІЛ, автор кристалвіолетової вакцини проти чуми свиней.

Розділ: Ветеринарія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Закінчив Харківський ветеринарний інститут 1928 року.
  • У 1938–1977 роках завідував відділом вивчення хвороб свиней Українського НДІ експериментальної ветеринарії.
  • Розробив інактивовану кристалвіолетову вакцину проти чуми свиней; лауреат Сталінської премії (1947).
  • Займався пероральною та аерозольною імунізацією поросят, вивчав вірусні хвороби й мікоплазмози свиней.

Класична чума свиней у першій половині XX століття була однією з найдорожчих для тваринництва хвороб: вірус швидко проходив через ферму й вибивав більшість поголів’я. Ісак Кулеско присвятив боротьбі з нею й іншими інфекціями свиней понад сорок років роботи в Харкові.

Життєпис

Народився 1902 року в містечку Книшин, яке нині лежить на північному сході Польщі. 1928 року закінчив Харківський ветеринарний інститут і почав працювати в системі Народного комісаріату земельних справ УРСР.

1938 року очолив відділ вивчення хвороб свиней Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії в Харкові й керував ним до 1977-го. Ступінь доктора ветеринарних наук отримав 1952 року, звання професора — 1955-го, а 1956-го його обрали членом-кореспондентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна. Помер у Харкові 15 грудня 1980 року.

Вакцина проти чуми свиней

Головний результат Кулеска — інактивована кристалвіолетова вакцина проти чуми свиней і нова технологія її виготовлення. Перші праці про метод щеплення він опублікував 1940 року, про застосування вакцини — 1947-го. Того ж року вчений отримав Сталінську премію. 1949 року вийшла його монографія «Чума свиней».

Інші дослідження

Згодом коло тем розширилося. Кулеско вивчав:

  • вірусний гастроентерит і хворобу Ауєскі;
  • лептоспіроз свиней;
  • роль мікоплазм в інфекційних хворобах свиней (праця 1972 року);
  • ентеральну, тобто через корм і воду, та аерозольну імунізацію проти чуми й бешихи свиней.

Пероральне щеплення поросят (праця 1961 року) і безкамерна аерозольна імунізація (1977) мали на меті спростити вакцинацію на великих фермах, де щеплювати кожну тварину ін’єкцією довго й дорого.

Запитання

Що таке кристалвіолетова вакцина?

Це вбита (інактивована) вакцина: вірус чуми свиней знешкоджували барвником кристалічним фіолетовим, тож щеплення не могло спричинити хворобу. Такі препарати широко застосовували в середині XX століття, поки їх не витіснили живі ослаблені вакцини.

Чи пов’язана класична чума свиней з африканською?

Ні. Обидві хвороби мають схожі ознаки, але їх спричиняють різні віруси. Проти класичної чуми є вакцини, а проти африканської, яка з 2012 року трапляється й в Україні, у Європі зареєстрованих вакцин немає: перші такі препарати дозволили лише у В’єтнамі 2022 року.

Див. також

  • Епізоотологія Центральне поняття — епізоотичний процес: безперервний ланцюг заражень, що тримається на джерелі збудника, механізмі передачі та сприйнятливих тваринах.
  • Гладенко Іван Микитович Випускник Харківського ветеринарного інституту (1938).
  • Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

  1. Достоєвський П. П. Кулеско Ісак Йосипович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 16. — Київ, 2016.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику