Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КРЕМЛЬ МОСКОВСЬКИЙ

Кремль Московський

Московський Кремль — найдавніша частина Москви, укріплений комплекс на Боровицькому пагорбі над річкою Москвою з мурами й вежами кінця XV століття, соборами, палацами й музеями; офіційна резиденція президента Росії.

Розділ: Пам’ятки архітектури Оновлено ≈ 3 хв читання

Коротко

  • За переказом, першу дерев’яну фортецю тут збудовано 1156 року за князя Юрія Долгорукого.
  • Нинішні цегляні мури завдовжки 2235 м із 20 вежами зведено в 1485–1495 роках за участю італійських архітекторів.
  • Серце ансамблю — Соборна площа з Успенським, Благовіщенським і Архангельським соборами та дзвіницею Івана Великого.
  • Від 1990 року разом із Червоною площею внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Перша літописна згадка Москви 1147 року пов’язана з Юрієм Долгоруким — сином київського князя Володимира Мономаха. Ставши 1155 року великим князем київським, він, за переказом, наступного року наказав поставити на пагорбі при впадінні Неглинної в Москву-ріку невелику дерев’яну фортецю. З неї й виріс Кремль.

Від дерева до каменю

Найдавніша фортеця займала лише 3–4 гектари й трималася на дерев’яних стінах, ровах і валах. 1237 року під час монгольської навали її зруйновано, згодом відбудовано; з 1264 року тут сиділи московські князі. За Дмитрія Донського в 1366–1368 роках дубові стіни замінили білокам’яними, і площа укріплень майже наблизилася до сучасної.

Слово «кремль» замість давнішого «дитинець» закріпилося в Московському князівстві з XIV століття.

Перебудова за Івана III

Нинішнього вигляду Кремль набув у другій половині XV століття, коли Іван III запросив італійських майстрів. Від 1485 року протягом десятиліття білокам’яні стіни розбирали й на їхньому місці клали нові з обпаленої цегли. Територію розширили на північний захід до 27,5 гектара.

Головні параметри мурів:

  • довжина — 2235 м;
  • висота — від 5 до 19 м, товщина — від 3,5 до 6,5 м;
  • 20 веж, із них три кутові круглі;
  • найвища вежа — Троїцька (близько 80 м).

Звичний «шатровий» силует вежі отримали в XVII столітті; Микільську на початку XIX століття перебудували в готичному дусі.

Соборна площа

Ансамбль Соборної площі склався на межі XV–XVI століть:

Споруда Роки Призначення
Успенський собор 1475–1479 головний храм Москви, місце коронацій; зодчий Арістотель Фіораванті
Благовіщенський собор 1484–1489 спершу триглавий, через століття перебудований на дев’ятиглавий
Грановита палата 1487–1491 найдавніша збережена світська споруда Кремля, зала з тронами
Архангельський собор 1505–1508 усипальниця московських князів і царів від Івана Калити до Івана V

Над площею здіймається дзвіниця Івана Великого. Неподалік стоять Цар-дзвін, який упав під час пожежі 1737 року й лише 1836-го був піднятий на постамент, і Цар-гармата.

Пожежі, війни, знесення

1812 року Кремль зайняла армія Наполеона; храми пограбували, частину будівель під час відступу підірвали, але вже 1813-го більшість церков відновили. У 1839–1849 роках за проєктом Костянтина Тона збудовано Великий Кремлівський палац, а 1851-го — нову будівлю Збройової палати.

У березні 1918 року до Кремля переїхав радянський уряд, і вільний доступ туди закрили. Протягом 1920–1930-х років знесено Чудів і Вознесенський монастирі, Малий Миколаївський палац, найдавніший храм Москви — собор Спаса на Бору та чимало каплиць. 1935 року двоголових орлів на проїзних вежах замінили зірками, а 1937-го — рубіновими. У 1959–1961 роках на місці старих будівель звели Кремлівський палац з’їздів.

Сьогодення

З 1991 року Кремль — резиденція президента Росії. Водночас тут діє Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль», початком якого вважають указ 1806 року про Збройову палату. До його складу входять собори, дзвіниця Івана Великого, Патріарший палац і Збройова палата з державними регаліями. 1990 року Кремль і Червону площу внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Запитання

Скільки веж має Московський Кремль?

Уздовж мурів стоїть 20 веж. Три кутові — Водовзводна, Беклемішевська й Кутова Арсенальна — круглі в плані, решта квадратні. Найвища — Троїцька, близько 80 метрів, найвідоміша — Спаська з курантами.

Що означає слово «кремль»?

Так у північно-східних руських містах називали укріплену серцевину міста, яку в давньому Києві чи Чернігові звали дитинцем. Слово закріпилося в Московському князівстві з XIV століття; кремлі є також у Новгороді, Пскові, Казані та інших містах.

Чи можна потрапити до Кремля?

Частина території працює як музей-заповідник: відвідувачі заходять через Кутаф’ю і Троїцьку вежі й можуть оглянути Соборну площу, собори та Збройову палату. Адміністративні будівлі закриті.

Див. також

  • Коломенське Уперше згадується в духовній грамоті Івана Калити близько 1339 року.
  • Кусково Головну частину ансамблю створив граф Петро Борисович Шереметєв (1713–1788) у 1740–1770-х роках.
  • Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
  • Розділ «Пам’ятки архітектури» Усі статті підрозділу «Пам’ятки архітектури».

Джерела

  1. Московський кремль — Вікіпедія (українська)
  2. Moscow Kremlin — Wikipedia (англійська)
  3. Kremlin and Red Square, Moscow — UNESCO World Heritage Centre

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику