КЕЙПЕРС
Кейперс Пітер
Кейперс Пітер (нід. Petrus Josephus Hubertus «Pierre» Cuypers; 16 травня 1827, Рурмонд — 3 березня 1921, Рурмонд) — нідерландський архітектор, дизайнер і реставратор, провідна постать неоготики в Нідерландах, автор Державного музею (Рейксмузеуму) та Центрального вокзалу в Амстердамі.
Коротко
- Навчався в Королівській академії мистецтв в Антверпені (1844–1849), з 1851 року — міський архітектор Рурмонда.
- Звів десятки католицьких церков: каталог його доробку налічує щонайменше 94 храми, старіші довідники пишуть про понад сотню.
- Рейксмузеум (1876–1885) і Центральний вокзал Амстердама (відкритий 1889) поєднали готичні й ренесансні форми.
- Реставрував Мюнстеркерк у Рурмонді, Майнцький собор, замок Де-Хар; його реконструктивний підхід викликав суперечки.
Пасажир, який виходить на площу перед Центральним вокзалом Амстердама, а потім іде через місто до Рейксмузеуму, двічі бачить почерк однієї людини. Обидві споруди спроєктував Пітер Кейперс, архітектор, що визначив обличчя нідерландської архітектури другої половини XIX століття.
Навчання й перші роботи
Кейперс народився 16 травня 1827 року в Рурмонді, у Лімбурзі, дев’ятою дитиною в родині маляра, який фарбував будинки й церкви. 1844 року сімнадцятирічним вступив до Королівської академії мистецтв в Антверпені, де його вчителями були піонери бельгійської неоготики Франс-Андріс Дурлет, Франс Ступ і Фердинанд Беркманс. Після навчання він подорожував Рейнською областю й бачив добудову Кельнського собору.
1851 року Кейперс став міським архітектором Рурмонда. На початку 1850-х разом із фабрикантом Франсуа Стольценбергом він заснував майстерні церковного мистецтва: скульптура, вітражі, розписи, меблі. Це давало змогу проєктувати храм разом з усім інтер’єром. Будинок-майстерня 1853 року нині працює як музей Кейперсгейс.
Церкви
Ранні церкви Кейперса спираються на французьку готику XIII століття. Великий вплив на нього мали Ежен Віолле-ле-Дюк і католицький письменник Йозеф Альбердінгк Тейм, чию сестру архітектор 1859 року взяв за другу дружину. Першою його значною церквою зі справжніми цегляними склепіннями вважають храм святого Ламберта у Вегелі (1858–1862); ще раніше він випробував такі склепіння в невеликій церкві в Еффелті (1853–1854).
Пізніше він дедалі більше звертався до нідерландських середньовічних традицій. Не всі його храми готичні: базиліку в Ауденбосі на прохання замовника зведено як зменшену копію собору святого Петра в Римі. Дані про загальну кількість різняться: сучасний каталог налічує щонайменше 94 церкви, старіші довідники — понад сто в Нідерландах і Бельгії.
Амстердам
1865 року Кейперс переїхав до Амстердама. Він забудовував вулицю Вонделстрат біля нового парку й звів там Вонделкерк. 1876 року виграв замовлення на новий Державний музей. Будівлю відкрили 1885 року; у ній готичні вежі й круглі вікна сусідять із ренесансними дахами й люкарнами. Критики закидали музеєві надто «католицький», середньовічний вигляд.
Центральний вокзал він проєктував разом з інженером і архітектором А. Л. ван Гендтом. Станцію звели на штучних островах у затоці Ей, під фундамент забили 8687 паль. Відкрили її 15 жовтня 1889 року.
Реставратор
1874 року Кейперса включили до урядової колегії радників з пам’яток історії та мистецтва. Він працював над такими об’єктами:
- Мюнстеркерк у Рурмонді — перебудова веж, що дала церкві теперішній чотиривежовий силует;
- Майнцький собор (1873–1879) — крипта й східна частина; 1878 року видав про собор монографію;
- базиліка святого Серватія в Маастрихті, абатство Рольдюк;
- замок Де-Хар біля Утрехта (1892–1912), відбудований разом із сином Йозефом.
Його звинувачували в надмірній реконструкції. Проте 1897 року, у суперечці про похилу вежу Старої церкви в Делфті, Кейперс сам наполягав, що реставрація має бути передусім збереженням.
Останні роки
Того ж 1897 року Королівський інститут британських архітекторів нагородив його Золотою медаллю. 1918 року Кейперс очолив нову державну комісію з пам’яток. Помер 3 березня 1921 року в Рурмонді на 94-му році життя.
Запитання
Які найвідоміші будівлі Пітера Кейперса?
Державний музей (Рейксмузеум) в Амстердамі, збудований 1876–1885 років, і головна будівля Центрального вокзалу Амстердама, відкритого 15 жовтня 1889 року. Обидві споруди поєднують готичну конструкцію з ренесансним декором і багатою скульптурою.
Чому реставрації Кейперса критикували?
Він часто відновлював пам’ятку до уявного «правильного» стану: прибирав пізніші нашарування й добудовував утрачені частини за власним баченням. Так, у Мюнстеркерк у Рурмонді він перебудував вежі. З часом сам архітектор став обережнішим і обстоював збереження автентичної кладки.
Чим Кейперс відрізнявся від інших неоготиків?
Він цікавився не лише декором, а й конструкцією середньовічної готики. Уже в ранніх церквах, як у Вегелі (1858–1862), Кейперс зводив справжні цегляні склепіння замість легких імітацій.
Див. також
- Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
- Академізм Перші академії виникли в Італії, зокрема в Болоньї наприкінці XVI століття; взірцем для Європи стала французька Королівська академія живопису й скульптури (1648).
- Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБЕРКРОМБІ Аберкромбі Леслі Патрік (англ. Leslie Patrick Abercrombie; 6 червня 1879, Ештон-апон-Мерсі — 23 березня 1957, Астон-Тіррольд, Оксфордшир) — англійський архітектор і містобудівник, автор повоєнних планів реконструкції Лондона, перший президент Міжнародної спілки архітекторів (1948–1953).
- АДЖАНТА Аджанта — комплекс буддійських печерних храмів і монастирів, вирубаних у скелі над ущелиною річки Вагхур у штаті Махараштра на заході Індії; пам'ятка архітектури, скульптури й настінного живопису II століття до н. е. — V (за іншими оцінками — VII) століття н. е.
- АДЖЕМІ Аджемі ібн Абубекр Нахчивані — архітектор XII — початку XIII століття, засновник нахчиванської архітектурної школи, автор мавзолеїв Юсуфа ібн Кусейра та Моміне-хатун у Нахчивані.
- АЛЬФРЕЙНІ РОБОТИ Альфрейні роботи — оздоблення інтер’єрів декоративними й художніми розписами, які виконують на сухій, заздалегідь підготовленій штукатурці клейовими, олійними чи емалевими фарбами.