КАРПЕНКА КАРОГО І. К. МУЗЕЙ ЗАПОВІДНІК
Музей-заповідник Івана Карпенка-Карого «Хутір Надія»
«Хутір Надія» — державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) у колишній садибі родини Тобілевичів поблизу села Миколаївка Кропивницького району Кіровоградської області, відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
Коротко
- Садибу заклав 1871 року батько драматурга Карпо Тобілевич; назва походить від імені Надії Тарковської, першої дружини Івана Карповича.
- З 1887 року Іван Карпенко-Карий жив тут постійно й написав на хуторі 11 зі своїх 18 п’єс.
- Заповідник-музей створено 1956 року; парк садиби — пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
- Щороку тут проходить театральне свято «Вересневі самоцвіти», з 1990 року — всеукраїнське.
Наприкінці XIX століття в степовому хуторі під Єлисаветградом збиралися найвідоміші люди українського театру: Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Марія Заньковецька. Господарем був драматург Іван Карпенко-Карий, а сам хутір згодом назвали «Меккою українського театру».
Садиба Тобілевичів
Хутір заснував 1871 року Карпо Тобілевич, батько драматурга. Назву садиба отримала на честь Надії Тарковської — дружини Івана Тобілевича. Спершу родина вела тут скромне господарство; з того часу збереглися «батькова хата» та стара чумацька криниця.
Навесні 1887 року, повернувшись із трирічного політичного заслання, Іван Тобілевич оселився на хуторі назавжди й узявся перетворити його, за власним висловом, на «оазис у степу». Друзі й колеги Тобілевичів приїздили сюди часто, і кожен почесний гість мав посадити на хуторі своє дерево.
Творчість і гості
На хуторі Надія Карпенко-Карий написав 11 із 18 своїх п’єс, серед них «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», «Гандзя». У садибі в різний час жили його брати-актори Микола Садовський і Панас Саксаганський, сестра Марія Садовська-Барілотті. Приїздили Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Марія Заньковецька, письменники й художники.
Музей-заповідник
1956 року хутір оголосили державним заповідником-музеєм; відтоді він працює як відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, так само як і заповідник «Тобілевичі».
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1956 | створено заповідник-музей |
| 1970 | до 125-річчя драматурга започатковано свято «Вересневі самоцвіти» |
| 1975 | парк отримав статус пам’ятки загальнодержавного значення |
| 1982 | відбудовано будинок драматурга, зруйнований 1944 року |
| 1990 | «Вересневі самоцвіти» стали всеукраїнським святом |
До комплексу входять батьківська хата, меморіальний будинок, приміщення літературно-меморіального музею, парк і ставок, а також погруддя Карпенка-Карого. Площу парку джерела подають по-різному — 10 або 11 гектарів.
Експозиція налічує близько 2 тисяч предметів, значну частину яких передала родина Тобілевичів-Тарковських. Заповідник щороку відвідують понад чотири тисячі людей.
Карпенко-Карий похований неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі.
Запитання
Які п’єси Карпенко-Карий написав на хуторі Надія?
Тут з’явилися комедії «Сто тисяч» і «Хазяїн», історичні драми «Сава Чалий» і «Гандзя» та інші твори — загалом 11 із 18 п’єс драматурга, що ввійшли до класики українського театру.
Яке відношення до хутора мають Тарковські?
Хутір названо на честь Надії Карлівни Тарковської, дружини драматурга. На хуторі з восьми років виховувався її молодший брат Олександр Тарковський — батько поета Арсенія Тарковського й дід кінорежисера Андрія Тарковського. Чимало експонатів музею передали саме нащадки Тобілевичів і Тарковських.
Де похований Карпенко-Карий?
Неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі, де поховані й інші члени родини Тобілевичів.
Див. також
- Карпенко-Карий Іван Карпович Псевдонім склав з імені батька Карпа та прізвища Гната Карого — героя п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля».
- Вінницький обласний краєзнавчий музей Заснований 14 травня 1918 року рішенням Вінницької міської думи; перша експозиція відкрилася у травні 1919 року.
- Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя Заснований 1929 року в будинку лікаря Михайла Трохимовського, де народився Гоголь.
- Розділ «Музеї» Музеї та їхні колекції.
Джерела
- Хутір Надія — Вікіпедія (українська)
- Хутір Надія (парк) — Вікіпедія (українська)
- Левицький В. І. Хутір Надія: путівник. — Дніпропетровськ: Промінь, 1978.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- АМУДАР'ЇНСЬКИЙ СКАРБ Амудар’їнський скарб (англ. Oxus Treasure) — знайдена в 1870-х роках на правому березі Амудар’ї, на території нинішнього Таджикистану, збірка золотих і срібних виробів перської доби Ахеменідів та пов’язаних із нею монет.
- АНДРІЄВСЬКИЙ Андрієвський Іван Самійлович (1759, Чернігівщина — 17 (29) жовтня 1809, Москва) — лікар і ветеринар, доктор медицини, професор кафедри ветеринарії Московського університету, автор одних із перших підручників з ветеринарної медицини в Російській імперії.
- АРХАНГЕЛЬСЬКЕ Архангельське — музей-садиба, палацово-парковий ансамбль XVIII–XIX століть у Красногорському районі Московської області, приблизно за 5 кілометрів від Московської кільцевої дороги; колишній маєток князів Голіциних, а згодом Юсупових.