Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КАРПЕНКА КАРОГО І. К. МУЗЕЙ ЗАПОВІДНІК

Музей-заповідник Івана Карпенка-Карого «Хутір Надія»

«Хутір Надія» — державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) у колишній садибі родини Тобілевичів поблизу села Миколаївка Кропивницького району Кіровоградської області, відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Розділ: Музеї Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Садибу заклав 1871 року батько драматурга Карпо Тобілевич; назва походить від імені Надії Тарковської, першої дружини Івана Карповича.
  • З 1887 року Іван Карпенко-Карий жив тут постійно й написав на хуторі 11 зі своїх 18 п’єс.
  • Заповідник-музей створено 1956 року; парк садиби — пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
  • Щороку тут проходить театральне свято «Вересневі самоцвіти», з 1990 року — всеукраїнське.

Наприкінці XIX століття в степовому хуторі під Єлисаветградом збиралися найвідоміші люди українського театру: Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Марія Заньковецька. Господарем був драматург Іван Карпенко-Карий, а сам хутір згодом назвали «Меккою українського театру».

Садиба Тобілевичів

Хутір заснував 1871 року Карпо Тобілевич, батько драматурга. Назву садиба отримала на честь Надії Тарковської — дружини Івана Тобілевича. Спершу родина вела тут скромне господарство; з того часу збереглися «батькова хата» та стара чумацька криниця.

Навесні 1887 року, повернувшись із трирічного політичного заслання, Іван Тобілевич оселився на хуторі назавжди й узявся перетворити його, за власним висловом, на «оазис у степу». Друзі й колеги Тобілевичів приїздили сюди часто, і кожен почесний гість мав посадити на хуторі своє дерево.

Творчість і гості

На хуторі Надія Карпенко-Карий написав 11 із 18 своїх п’єс, серед них «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», «Гандзя». У садибі в різний час жили його брати-актори Микола Садовський і Панас Саксаганський, сестра Марія Садовська-Барілотті. Приїздили Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Марія Заньковецька, письменники й художники.

Музей-заповідник

1956 року хутір оголосили державним заповідником-музеєм; відтоді він працює як відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, так само як і заповідник «Тобілевичі».

Рік Подія
1956 створено заповідник-музей
1970 до 125-річчя драматурга започатковано свято «Вересневі самоцвіти»
1975 парк отримав статус пам’ятки загальнодержавного значення
1982 відбудовано будинок драматурга, зруйнований 1944 року
1990 «Вересневі самоцвіти» стали всеукраїнським святом

До комплексу входять батьківська хата, меморіальний будинок, приміщення літературно-меморіального музею, парк і ставок, а також погруддя Карпенка-Карого. Площу парку джерела подають по-різному — 10 або 11 гектарів.

Експозиція налічує близько 2 тисяч предметів, значну частину яких передала родина Тобілевичів-Тарковських. Заповідник щороку відвідують понад чотири тисячі людей.

Карпенко-Карий похований неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі.

Запитання

Які п’єси Карпенко-Карий написав на хуторі Надія?

Тут з’явилися комедії «Сто тисяч» і «Хазяїн», історичні драми «Сава Чалий» і «Гандзя» та інші твори — загалом 11 із 18 п’єс драматурга, що ввійшли до класики українського театру.

Яке відношення до хутора мають Тарковські?

Хутір названо на честь Надії Карлівни Тарковської, дружини драматурга. На хуторі з восьми років виховувався її молодший брат Олександр Тарковський — батько поета Арсенія Тарковського й дід кінорежисера Андрія Тарковського. Чимало експонатів музею передали саме нащадки Тобілевичів і Тарковських.

Де похований Карпенко-Карий?

Неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі, де поховані й інші члени родини Тобілевичів.

Див. також

Джерела

  1. Хутір Надія — Вікіпедія (українська)
  2. Хутір Надія (парк) — Вікіпедія (українська)
  3. Левицький В. І. Хутір Надія: путівник. — Дніпропетровськ: Промінь, 1978.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику