Жовчнокам’яна хвороба

Коротко

• У розвинених країнах жовчні камені мають 10–15 % дорослих; частіше хворіють жінки та люди після 40 років.
• У більшості людей (60–80 %) камені роками не дають симптомів і виявляються випадково на УЗД.
• Типовий прояв — жовчна коліка: різкий біль праворуч під ребрами, коли камінь закупорює протоку.
• Основний метод діагностики — ультразвукове дослідження; при повторних нападах зазвичай видаляють жовчний міхур.

Жовч, яку виробляє печінка, накопичується в жовчному міхурі й під час їди надходить у кишечник, допомагаючи перетравлювати жири. Якщо її склад порушується — холестерину стає забагато або жовч застоюється, — у міхурі спершу з’являється густий осад (біліарний сладж), а згодом і тверді камені розміром від піщинки до кількох сантиметрів.

Хто в групі ризику

Жовчні камені — одна з найпоширеніших хвороб травної системи. У розвинених країнах їх виявляють у 10–15 % дорослих, причому частота різко зростає з віком і стає найбільшою після 70 років. Жінки хворіють частіше за чоловіків.

Серед чинників ризику називають:

• надлишкову масу тіла (вона є приблизно у двох третин хворих);
• вагітність і препарати з естрогенами, зокрема комбіновані оральні контрацептиви;
• швидке схуднення;
• цукровий діабет і хвороби печінки;
• спадкову схильність;
• особливості харчування.

Частота хвороби різна в різних народів: в окремих групах корінних американців камені має майже половина дорослих, а в деяких регіонах Африки — лише близько 3 %.

Які бувають камені

Більшість каменів мають змішаний склад із переважанням холестерину. Холестеринові камені — найпоширеніші; пігментні утворюються, зокрема, при гемолітичних анеміях, коли руйнується багато еритроцитів. Камені, що виникають уже через застій жовчі та інфекцію в протоках, називають вторинними.

Як проявляється

У 60–80 % людей камені не викликають жодних симптомів. Найхарактерніший прояв — жовчна (печінкова) коліка: камінь перекриває вихід із міхура чи протоку, і виникає сильний переймоподібний біль у правому підребер’ї, що віддає в спину, праву лопатку чи плече. Щороку такі напади трапляються в 1–4 % людей із каменями.

Ускладненнями бувають гострий холецистит (запалення міхура), холангіт (запалення проток), біліарний панкреатит і механічна жовтяниця, коли камінь закупорює загальну жовчну протоку.

Діагностика і лікування

Найпоширеніший і зазвичай достатній метод діагностики — ультразвукове дослідження; у складних випадках використовують комп’ютерну чи магнітно-резонансну томографію.

При нападах і ускладненнях найчастіше видаляють жовчний міхур (холецистектомія). Для окремих хворих застосовують розчинення невеликих каменів ліками або ударно-хвильове дроблення. Харчування призначає лікар; самостійно вибирати лікування не слід.

Запитання

Чи треба лікувати камені, якщо вони не болять?

Безсимптомні («німі») камені, за сучасними оглядами, зазвичай не потребують лікування й можуть роками не турбувати. Рішення ухвалює лікар з урахуванням розміру каменів, стану міхура та супутніх хвороб.

Чим жовчна коліка відрізняється від гострого холециститу?

Коліка — напад болю, коли камінь тимчасово перекриває вихід із міхура; минає за кілька годин. При гострому холециститі міхур запалюється: біль триває понад шість годин і не стихає, часто з’являються гарячка й нудота. Обидва стани потребують огляду лікаря.

Чи можна жити без жовчного міхура?

Так. Видалення жовчного міхура майже завжди знімає проблему холециститу й здебільшого не позначається помітно на житті, хоча в частини людей розвивається постхолецистектомічний синдром із розладами травлення.

Див. також

• Жовтяниця Помітною стає, коли білірубін у крові перевищує приблизно 34–51 мкмоль/л (норма — до 17 мкмоль/л).
• Ентерогепатит Інша поширена назва — «чорна голова» (англ. blackhead) через синюшність голови хворих птахів.
• Розділ «Хвороби» Усі статті підрозділу «Хвороби».

Джерела

1. Жовчнокам'яна хвороба — Вікіпедія (українська)
2. Gallstone — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.