ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648
Жовтоводська битва 1648
Жовтоводська битва (29 квітня — 16 травня 1648) — перша велика перемога козацького війська Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами над військом Речі Посполитої під Жовтими Водами, з якої почалася Національно-визвольна війна 1648–1657 років.
Коротко
- Козаки й татари Тугай-бея оточили авангард коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.
- Під час облоги на бік Хмельницького перейшла більшість реєстрових козаків.
- 16 травня в урочищі Княжі Байраки польське військо було розгромлене, Стефан Потоцький помер від ран у полоні.
- Через десять днів Хмельницький розбив головні сили коронних гетьманів під Корсунем.
На початку 1648 року Богдан Хмельницький з невеликим загоном прибув на Запорозьку Січ, вигнав звідти урядову залогу й був обраний гетьманом. Він уклав союз із кримським ханом Іслам-Ґіреєм III, і навесні з Криму прийшла орда на чолі з перекопським мурзою Тугай-беєм. Повстання, яке коронні гетьмани сподівалися придушити ще на Запорожжі, вийшло в степ.
Задум коронних гетьманів
Великий коронний гетьман Микола Потоцький і польний гетьман Мартин Калиновський вирішили вдарити першими. Однак вони розділили сили. Частина реєстрових козаків і найманої піхоти пливла Дніпром на човнах, а суходолом рушив авангард під командою двадцятишестирічного сина гетьмана, Стефана Потоцького, з комісаром реєстрового війська Яковом Шемберком. Головні сили йшли слідом на значній відстані. Цей поділ і використав Хмельницький.
Облога
29 квітня козацько-татарське військо зустріло авангард біля річки Жовті Води. Потоцький став укріпленим табором, обнесеним возами, і кілька днів відбивав атаки. Тим часом реєстрові козаки, що пливли Дніпром, біля Кам’яного Затону повстали проти своїх старшин і перейшли до Хмельницького. Згодом до повстанців приєдналися й реєстровці з табору Потоцького.
Позбавлений більшості війська, авангард опинився в безвихідному становищі. Переговори нічого не дали: Хмельницький зажадав видати гармати, а поляки, прийнявши умови, вже не мали чим оборонятися.
Розгром
Під прикриттям табору поляки спробували відступити. 16 травня в урочищі Княжі Байраки, де шлях ішов між ярами, козаки й татари атакували колону з усіх боків. Військо було розбите, Стефан Потоцький, смертельно поранений, помер у полоні, Шемберк і багато шляхтичів потрапили в неволю.
Наслідки
Перемога мала велике моральне значення. Вона показала, що коронне військо можна перемогти в полі, і привела до повстанців тисячі нових учасників. Уже 26 травня під Корсунем Хмельницький розгромив головні сили Речі Посполитої, а обидва коронні гетьмани потрапили в полон. Із цих двох битв почалася Національно-визвольна війна, наслідком якої стала Козацька держава — Гетьманщина.
Місце битви сьогодні лежить у межах міста Жовті Води Дніпропетровської області та на його околицях. Сама назва міста походить від урочища, біля якого 1648 року стояв табір Стефана Потоцького.
Запитання
Де саме відбулася битва?
У степу над річкою Жовтою (Жовті Води), притокою Інгульця, на території нинішнього міста Жовті Води та його околиць у Дніпропетровській області. Завершальний бій відбувся неподалік, в урочищі Княжі Байраки.
Скільки військ брало участь у битві?
Точних даних немає, оцінки істориків різняться. Найчастіше пишуть про кілька тисяч козаків і приблизно стільки ж татар з одного боку та кілька тисяч жовнірів і драгунів авангарду — з іншого, без урахування реєстровців, які перейшли до Хмельницького.
Див. також
- Розділ «Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.)» Усі статті підрозділу «Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.)».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЙВАЗОВСЬКИЙ Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.
- БІБЕРОВИЧЕВА Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.
- БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.
- ДЕДЮЛІН Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.