Грушева плодожерка

Коротко

• Розмах крил 17–22 мм, передні крила темно-сірі з хвилястими поперечними лініями.
• Пошкоджує культурні сорти й дикі види груші; в Україні трапляється в лісовій, лісостеповій і степовій зонах.
• Дає одне покоління на рік; гусениці зимують у щільних коконах у ґрунті чи рослинних рештках.
• Не плутати з яблуневою плодожеркою, яка пошкоджує і яблука, і груші, але живиться переважно м’якоттю.

Розрізаєш на вигляд здорову грушу — а насіння всередині немає, замість нього темна труха. Так зазвичай виглядає робота гусениці грушевої плодожерки, невеликого сірого метелика, якого в садах помічають рідше, ніж наслідки його діяльності.

Як виглядає

Дорослий метелик невеликий: розмах крил 17–22 мм. Передні крила темно-сірі з хвилястими поперечними лініями, біля вершини — буро-коричнева пляма зі сріблястим полиском. Задні крила одноколірні, буро-сірі, з сірою бахромою.

Яйце пласке, спершу червонувате, згодом рожево-сіре. Гусениця брудно-біла з жовто-бурою головою, перед заляльковуванням сягає 11–17 мм завдовжки. Лялечка темно-коричнева, захована в щільному коконі.

Поширення

Вид поширений у Центральній і Південній Європі, на Криті та в інших районах Середземномор’я, у Малій Азії, на Кавказі й у Середній Азії. В Україні його відзначали в лісовій, лісостеповій і степовій зонах, тобто практично скрізь, де ростуть дикі й культурні груші.

Цикл розвитку

За рік розвивається одне покоління. Гусениці зимують у коконах у верхньому шарі ґрунту або під опалим листям. Навесні, зазвичай у другій половині травня, вони заляльковуються, а через два-три тижні вилітають метелики. На півночі України літ припадає на середину й кінець червня, у степу — на початок місяця; триває він до кінця липня.

Життя в плоді

Самка відкладає кілька десятків яєць, переважно у верхній і середній частині крони. Через 4–10 днів гусениця вгризається в зав’язь і прокладає прямий хід до насіннєвої камери. Там вона з’їдає насіння, заповнюючи порожнину бурими екскрементами, і може перейти в сусідню камеру, але в інший плід не переселяється.

Залежно від погоди гусениця живе в груші від трьох до шести тижнів. Потім вона виходить назовні, спускається на землю й будує кокон для зимівлі.

Шкода і захист

Пошкоджені плоди часто передчасно жовтіють, обпадають або втрачають товарний вигляд. Найбільше страждають пізні сорти й дерева біля лісосмуг з дикими грушами, звідки шкідник легко перелітає.

Захист у садах ґрунтується на кількох прийомах:

• відстеження льоту метеликів за допомогою феромонних пасток, щоб визначити строки обробок;
• обприскування дозволеними інсектицидами в період відкладання яєць і відродження гусениць;
• регулярний збір і знищення падалиці;
• осіннє розпушування ґрунту під кроною, яке руйнує частину зимових коконів.

Конкретні препарати й дози залежать від чинного переліку засобів захисту рослин і місцевих рекомендацій.

Запитання

Чим грушева плодожерка відрізняється від яблуневої?

Яблунева плодожерка дає два-три покоління за сезон і пошкоджує багато плодів, переходячи з одного в інший. Гусениця грушевої плодожерки має одне покоління, розвивається в одному плоді й живиться передусім насінням, заповнюючи насіннєву камеру бурими екскрементами.

Як зрозуміти, що груша пошкоджена плодожеркою?

На шкірці помітний невеликий вхідний отвір, іноді з плямою, а при розрізі видно прямий хід до насіннєвої камери, з’їдене насіння і бурі екскременти. Пошкоджені плоди часто достигають раніше, жовтіють і передчасно опадають.

Див. також

• Розділ «Ентомологія» Усі статті підрозділу «Ентомологія».
• Розділ «Сільськогосподарські рослини» Усі статті підрозділу «Сільськогосподарські рослини».

Джерела

1. Cydia pyrivora — Wikipedia (англійська)
2. Грушевая плодожорка — Википедия (російська)
3. Wikidata: Q1125565

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.