ГОРОБЕЦЬ
Горобець
Горобець (Passer) — рід дрібних зерноїдних птахів родини горобцевих (Passeridae) ряду горобцеподібних, до якого належать 28 видів, зокрема хатній і польовий горобці — одні з найчисленніших птахів світу.
Коротко
- Природний ареал роду — Африка та Євразія; хатнього горобця людина завезла в Америку, Австралію й Нову Зеландію.
- В Україні гніздяться два звичайні види: горобець хатній (Passer domesticus) і горобець польовий (Passer montanus).
- Дорослі їдять переважно насіння, пташенят вигодовують комахами.
- Чисельність хатнього горобця в багатьох містах Європи й України помітно скоротилася.
Слово «горобець» звучить так по-домашньому, що важко повірити в його давню історію. Мовознавці виводять його з праслов’янського *vorbьjь — звідси польське wróbel і білоруське верабей. Початкове «в» в українській мові сприйняли як приставний звук і замінили на «г», як у словах «горіх» чи «гострий».
Систематика
Рід Passer описав французький зоолог Матюрен Жак Бріссон 1760 року; латинське passer і означає «горобець». Старі довідники відносили горобців до родини ткачикових, сучасна систематика виділяє окрему родину горобцевих (Passeridae). Рід налічує 28 видів, а за даними молекулярних досліджень походить з Африки.
Це кремезні пташки завдовжки від 11 до 18 см з товстим конічним дзьобом, пристосованим лущити насіння. Забарвлення переважно буре, сіре, з чорними, жовтими чи білими позначками. Усі види мають схоже «цвірінь», а деякі (не хатній) співають доволі складні пісні.
Два види в Україні
| Ознака | Горобець хатній | Горобець польовий |
|---|---|---|
| Латинська назва | Passer domesticus | Passer montanus |
| Довжина тіла | близько 16 см | 12,5–14 см |
| Тім’я | у самця сіре | каштанове в обох статей |
| Щока | світла, без плями | біла з чорною плямою |
| Де живе | біля житла, у містах і селах | околиці сіл, сади, поля, узлісся |
Польовий горобець менш залежний від людини і вважається більш «сільським». Там, де обидва види трапляються поруч, вони тримаються окремими зграйками.
Спосіб життя
Горобці здебільшого осілі: тримаються одних і тих самих місць цілий рік, взимку збираються у зграї. Гнізда будують у щілинах будівель, під стріхами й шифером, у дуплах, шпаківнях, навіть у стінках гнізд лелек і чапель. Гніздо — неохайна купа соломи, травинок і пір’я.
Розмножуються рано: у березні птахи розбиваються на пари, у квітні відкладають яйця. За сезон буває дві-три кладки, у кладці зазвичай 4–6 яєць (зрідка до 10); насиджують обидва батьки 11–14 днів. Дорослі горобці їдять насіння злаків і бур’янів, ягоди, харчові відходи, а пташенят вигодовують майже виключно комахами.
Горобець і людина
Тісне сусідство з людиною зробило горобця і символом звичайності, і «шкідником». Найвідоміший приклад — кампанія проти «чотирьох шкідників» у Китаї 1958–1960 років, коли горобців масово винищували як поїдачів зерна. Знищення птахів сприяло спалахам шкідливих комах, і дослідники називають його однією з причин Великого китайського голоду.
Нині ситуація протилежна: в багатьох містах Європи, зокрема в Україні, хатніх горобців поменшало. З 2010 року 20 березня відзначають Всесвітній день горобця, щоб привернути увагу до їхнього захисту. Сам вид за Червоним списком МСОП залишається таким, що викликає найменші побоювання.
Запитання
Як відрізнити польового горобця від хатнього?
Подивіться на голову. У польового горобця «шапочка» каштанова, а на білій щоці — чітка чорна пляма; самець і самиця забарвлені однаково. У хатнього горобця самець має сіре тім’я й велику чорну пляму на горлі та грудях, а самиця непоказно сіро-бура.
Скільки живе горобець?
Найстаріший відомий хатній горобець у природі прожив майже 20 років (окільцьований у Данії), у неволі — 23 роки, але це винятки. Лише чверть пташенят доживає до першого розмноження, тож здебільшого горобці живуть лише кілька років.
Чому в містах стало менше горобців?
Однієї причини орнітологи не називають. Серед імовірних — утеплення й перебудова будинків без щілин для гнізд, викошування бур’янів і нестача комах для пташенят, менше відкритого зерна й корму на вулицях. Скорочення чисельності фіксують у багатьох європейських містах.
Див. також
- Грак Довжина 44–47 см, розмах крил 81–99 см, маса за різними даними — від 280 до понад 500 г.
- Розділ «Птахи» Усі статті підрозділу «Птахи».
- Розділ «Зоологія» Усі статті підрозділу «Зоологія».
Джерела
- Горобець — Вікіпедія (українська)
- Горобець хатній — Вікіпедія (українська)
- Горобець польовий — Вікіпедія (українська)
- Passer — Wikipedia (англійська)
- Four Pests campaign — Wikipedia (англійська)
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АСИМІЛЯЦІЯ Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.
- АСЦИДІЇ Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.
- БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.