Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

ГОЛОВНІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА

Головні народні училища

Головні народні училища — загальноосвітні школи підвищеного типу в губернських містах Російської імперії, засновані за Статутом народних училищ 1786 року; давали п’ятирічну освіту дітям вільних станів і готували вчителів для малих народних училищ, а після реформи 1804 року були перетворені на гімназії.

Розділ: Педагогіка Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Статут народних училищ оприлюднено 5 серпня 1786 року; першу хвилю училищ відкрили у 25–26 губерніях, згодом ще в кількох десятках.
  • На українських землях постали в 1788–1789 роках: у Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові, Катеринославі.
  • Курс — чотири класи, останній дворічний; приймали дітей усіх станів, крім кріпаків.
  • Тут уперше в імперії послідовно запровадили класно-урочну систему.

Шкільну реформу Катерини II готували за австрійським зразком. Її головним виконавцем став серб Федір Янкович де Мірієво, який мав досвід організації шкіл у габсбурзьких володіннях. 1782 року в Петербурзі відкрили перше головне народне училище, а через чотири роки, 5 серпня 1786 року, імператриця затвердила Статут народних училищ — перший документ, що встановлював єдину систему початкової школи в імперії.

Мережа училищ

За статутом у кожному губернському місті мало діяти головне народне училище, у повітових — мале. Указом 22 вересня 1786 року головні училища відкрили в 25–26 губерніях, указом 1788 року — в інших. На землях сучасної України вони з’явилися у 1788–1789 роках: у Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові, Катеринославі.

Київське училище відкрили 1789 року на Подолі. Того ж року в ньому навчалися 99 хлопців і 35 дівчат. Історію й географію там викладав Максим Берлинський, згодом відомий історик Києва.

Кого і як навчали

Приймали дітей усіх вільних станів — дворян, міщан, купців, духовенства; кріпаків не брали. Навчання тривало п’ять років у чотирьох класах, причому четвертий клас був дворічним.

Клас Предмети
I читання, письмо, короткий катехізис, священна історія
II розширений катехізис, арифметика, граматика, чистописання, малювання
III арифметика, всесвітня історія, географія, граматика з вправами
IV (2 роки) загальна й російська історія та географія, геометрія, механіка, фізика, природна історія, цивільна архітектура, малювання

За бажанням вивчали латину й одну з «живих» мов — німецьку чи французьку. У старшому класі учні проходили курс «Спосіб учіння», тобто методику, щоб потім викладати в малих училищах.

Учителі й порядки

В училищі працювало до шести вчителів, кожен викладав кілька предметів: учитель арифметики міг вести граматику, латину й фізику, а історик — ще й географію та природознавство. Училище очолював директор або доглядач, опікуном був губернатор. Гроші надходили від приказів громадського піклування — губернських установ, що відали благодійністю.

Нововведенням було класно-урочне навчання: учні одного рівня займалися разом за спільним розкладом, а вчитель працював з усім класом, а не з кожним окремо. Училища, особливо петербурзьке й московське, запроваджували й нові для того часу способи обліку знань учнів.

Перетворення на гімназії

Шкільна реформа Олександра I 1804 року створила нову систему: парафіяльні та повітові училища й гімназії в губернських містах. Головні народні училища стали основою гімназій. Так, на базі київського училища 1809 року постала Перша київська гімназія.

Запитання

Чим головні народні училища відрізнялися від малих?

Мале народне училище мало два класи й навчало читання, письма, катехізису, арифметики та граматики; його відкривали в повітових містах. Головне народне училище в губернському місті мало чотири класи, тобто включало курс малого й ще три роки поглибленої програми з історії, географії, геометрії, фізики, природознавства та методики навчання.

Чи вчилися в училищах дівчата?

Статут не забороняв цього, і в деяких училищах дівчат приймали. Наприклад, у Київському головному народному училищі 1789 року серед учнів було 99 хлопців і 35 дівчат.

Див. також

Джерела

  1. Головні народні училища — Вікіпедія (українська)
  2. Київське головне народне училище — Вікіпедія (українська)
  3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — Київ: Либідь, 1997.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику