Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

БАЧИНСЬКОГО О. В. ТРУПА

Трупа Омеляна Бачинського

Трупа Омеляна Бачинського — мандрівний театральний колектив, який у 1867–1894 роках з перервами очолював галицький актор і антрепренер Омелян Васильович Бачинський: спершу український, з 1875 року українсько-польський; виступав у Галичині, на Буковині й Поділлі.

Розділ: Театр Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Бачинський був засновником і першим директором театру «Руська бесіда» у Львові (1864), а потім водив власні трупи.
  • За Енциклопедією України, у 1868–1875 роках трупа була українською, у 1875–1894 — українсько-польською.
  • Тут починали або грали Теофілія Бачинська, Теофіля Романович, Андрій Стечинський, Тит Гембицький, Кость Підвисоцький.
  • 1894 року Бачинський залишив театр, і діяльність трупи завершилася.

До 1917 року український театр, за винятком київського театру Миколи Садовського, існував лише як мандрівний: трупи переїжджали з міста до міста. Однією з перших таких труп у Галичині була антреприза Омеляна Бачинського — актора, з якого 1864 року почався професійний український театр краю.

Засновник

Омелян Бачинський (1833–1907) народився в селі Жукотин на Турківщині в родині священика. Від 1852 року грав на польській сцені, у 1857–1863 роках працював у змішаних польських, російських і українських трупах у Житомирі, Кам’янці-Подільському, Бердичеві, Києві. 1864 року очолив перший український професійний театр Галичини при товаристві «Руська бесіда» у Львові й першим у краї поставив «Назара Стодолю» Шевченка.

Історія трупи

Пішовши з посади директора «Руської бесіди» 1867 року, Бачинський зібрав власний колектив. Уже 1867 року його трупа грала в Тернополі та Кам’янці-Подільському; у листопаді до неї приєднався Тит Гембицький зі своєю трупою з Хотина. Енциклопедія України розрізняє два періоди:

Роки Характер трупи
1868–1875 (з перервами) українська
1875–1894 українсько-польська

У 1871–1873 роках колектив виступав під назвою «Руський народний театр». Бачинський ще двічі ненадовго повертався до керівництва «Руською бесідою» — 1873 і 1880 року. Старі довідники згадують гастролі трупи на Буковині, Лемківщині й у Кракові 1888 року. 1894 року Бачинський залишив театр, і на цьому історія його трупи завершилася.

Актори

Через трупу пройшли багато майбутніх зірок галицької сцени:

  • Теофілія Бачинська, дружина керівника, — у 1868–1875 роках у його українських трупах;
  • Теофіля Романович дебютувала 1867 року в Тернополі, згодом стала відомою акторкою й організаторкою театру;
  • Андрій Стечинський дебютував 1867 року у Львові, пізніше був режисером і директором «Руської бесіди»;
  • Тит Гембицький грав у трупах Бачинського в 1873–1883 і 1885–1889 роках;
  • Кость Підвисоцький — у 1875–1881 і 1882–1885 роках;
  • Ольга Моленцька — 1867–1868 і 1876–1880 років.

Репертуар і значення

У репертуарі були драматичні й музичні твори українських і зарубіжних авторів. Сам Бачинський найбільше вирізнявся в комедійних ролях. Енциклопедія України називає мандрівні трупи авангардом українського театрального руху, який виховав чимало видатних виконавців. Трупа Бачинського — один із ранніх галицьких прикладів: кілька її акторів згодом стали провідними в «Руській бесіді».

Бачинський помер 1907 року в Самборі, за даними Вікіпедії, у великій нужді.

Запитання

Чим трупа Бачинського відрізнялася від театру «Руська бесіда»?

«Руська бесіда» — театр при однойменному львівському товаристві, перший професійний український театр Галичини, заснований 1864 року. Бачинський був його першим директором до 1867 року, а потім очолював театр ще 1873 і 1880 року. Власна трупа була його приватним антрепризним колективом, що мандрував містами й містечками.

Які п’єси грала трупа?

Українські та зарубіжні драматичні й музичні твори. Сам Бачинський славився ролями Назара в «Назарі Стодолі» Шевченка, Антося в «Карпатських верховинцях» Юзефа Коженьовського, Стецька у «Сватанні на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка. Як актор він найкраще почувався в комедійних ролях.

Див. також

Джерела

  1. Bachynsky, Omelian // Internet Encyclopedia of Ukraine (за Encyclopedia of Ukraine, vol. 1, 1984)
  2. Бачинський Омелян Васильович — Вікіпедія (українська)
  3. Pidvysotsky, Kost // Internet Encyclopedia of Ukraine
  4. Гембицький Тит Гаврилович — Вікіпедія (українська)
  5. Романович Теофіля Теодорівна — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику