Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької

Коротко

• Коріння — Український національний театр (1917) і Державний народний театр у Києві, де грали Марія Заньковецька й Панас Саксаганський.
• 1922 року трупа отримала ім'я Марії Заньковецької, вісім років гастролювала Україною, з 1931 року працювала в Запоріжжі.
• Після евакуації до Сибіру 1944 року переведена до Львова, у споруду Скарбківського театру 1842 року.
• Академічний з 1972 року, національний — з 2002-го.

Будівля, у якій грають заньківчани, старша за саму трупу майже на століття. Скарбківський театр у Львові відкрили 28 березня 1842 року коштом графа Станіслава Скарбека, і тоді він був третім за розміром театром Європи. Класицистична споруда архітекторів Л. Піхля та Й. Зальцмана займає цілий квартал між проспектом Свободи й вулицями Лесі Українки та Театральною. Київська трупа приїхала сюди лише 1944 року.

Київські початки (1917–1922)

1917 року в Києві при Троїцькому народному домі постав Комітет українського національного театру. Його стараннями в серпні створили Український національний театр, що об’єднав акторів мандрівних труп. 16 вересня 1917 року він відкрився п’єсою Володимира Винниченка «Пригвождені».

Війна й зміни влади кілька разів зупиняли роботу. 1918 року колектив реорганізували в Державний народний театр, де грали Марія Заньковецька, Варвара Любарт, Борис Романицький, а художнім керівником був Панас Саксаганський.

У мандрах і в Запоріжжі (1922–1944)

1922 року театр отримав ім’я Марії Заньковецької. Керували ним Олександр Корольчук і Борис Романицький. Через економічну скруту трупа вісім років гастролювала й побувала майже в сотні міст: Чернігові, Кременчуці, Харкові, Полтаві, Кривому Розі та інших. Репертуар поєднував українську класику з Шекспіром, Мольєром, Шиллером, Ібсеном, Чапеком.

З 1931 року театр став державним і отримав постійну сцену в Запоріжжі. Поряд з радянськими п’єсами тут ставили Карпенка-Карого, Старицького, Котляревського. У 1930-х роках репресій зазнали щонайменше 37 заньківчан, серед них перший директор театру Максим Лебідь. Під час Другої світової війни колектив евакуювали на Кубань, потім до Тобольська й Новокузнецька.

Львівський період

1944 року трупу перевели до Львова. Сюди переїхали Борис Романицький, Василь Яременко, Варвара Любарт, Володимир Данченко, режисер Віктор Івченко та інші, а згодом до трупи долучилися галицькі актори.

Період	Події
1950-ті	«Лісова пісня», «Гамлет», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (головний режисер Б. Тягно)
1960-ті	до трупи приходять Богдан Ступка, Богдан Козак, Федір Стригун, Таїсія Литвиненко
1970-ті	художній керівник Сергій Данченко; 1972 — звання академічного
1987	театр очолює Федір Стригун; на сцену повертаються заборонені теми й автори
2002	статус національного

На межі 1980–1990-х років театр став однією з трибун національного відродження. У репертуарі з’явилися «Гайдамаки» Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Народний Малахій» Миколи Куліша, трилогія «Мазепа» за Богданом Лепким. Трупа гастролювала у Великій Британії, Канаді, США, Польщі, Німеччині, Іспанії.

Запитання

Коли засновано театр Заньковецької: 1917 чи 1922 року?

Обидві дати мають підстави. Українська Вікіпедія веде історію трупи від Українського національного театру, відкритого в Києві 16 вересня 1917 року, і його наступника — Державного народного театру. Давніші довідники називають роком заснування 1922-й, коли колектив перейменували й дали йому ім'я Марії Заньковецької.

Чому київський театр опинився у Львові?

1944 року радянський уряд ухвалив перевести трупу, яка під час війни була в евакуації в Тобольську й Новокузнецьку, на постійну роботу до Львова. Туди переїхали майже всі провідні актори, а згодом до них приєдналися місцеві галицькі митці.

Див. також

• Карпенко-Карий Іван Карпович Псевдонім склав з імені батька Карпа та прізвища Гната Карого — героя п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля».
• Ігнащенко Анатолій Федорович Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1953), учень Йосипа Каракіса.
• «Березіль» Постав 31 березня 1922 року як Мистецьке об’єднання «Березіль»; назва — давнє українське ім’я березня.
• Розділ «Театри України» Усі статті підрозділу «Театри України».

Джерела

1. Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q1986941

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.