БАЛАСТ
Баласт
Баласт (нідерл. ballast) — вантаж або матеріал, який не має власної цінності для перевезення, а потрібен для стійкості транспортного засобу чи конструкції: у трюмі судна, під шпалами залізничної колії, у гондолі аеростата.
Коротко
- На суднах баласт збільшує осадку й остійність; сьогодні це здебільшого забортна вода в баластних цистернах.
- На залізниці баласт — шар щебеню, гравію чи піску під шпалами, що тримає колію і відводить воду.
- В повітроплаванні баласт скидають, щоб зменшити масу апарата й піднятися вище.
Корабель без вантажу сидить у воді надто високо: центр ваги піднімається, і бічний вітер чи хвиля можуть його перекинути. Віками моряки розв’язували це просто — клали в трюм каміння. Від цього «порожнього вантажу» й походить слово, яке згодом перейшло на залізницю та в повітроплавання.
Походження слова
Українське «баласт» прийшло з нідерландської мови. Етимологи пов’язують його з данським і шведським barlast, де bar означає «порожній, голий», а last — «вантаж». Тобто баласт — вантаж, який везуть не на продаж, а заради рівноваги.
На суднах
Морський баласт збільшує осадку судна й поліпшує його остійність, тобто здатність повертатися у вертикальне положення після крену. Колись для цього використовували чавунні зливки, каміння, пісок. На сучасних великих суднах роль баласту виконує вода: її закачують у баластні цистерни й відкачують, коли судно приймає вантаж. Підводні човни, змінюючи кількість води в цистернах, занурюються і спливають.
У вітрильних яхтах баласт розміщують у кілі. Він створює момент, що протидіє тиску вітру на вітрила й не дає човну лягти на борт.
Баластна вода має зворотний бік. З нею між континентами мандрують чужорідні організми, і для деяких країн це стало серйозною екологічною та господарською проблемою. З вересня 2017 року скидання баластної води регулює міжнародна Конвенція про управління баластними водами.
На залізниці
Залізничний баласт — шар щебеню, гравію чи піску, укладений на земляне полотно. Він:
- сприймає тиск від шпал, рейок і рухомого складу;
- не дає колії зміщуватися вбік;
- відводить воду від шпал;
- стримує проростання рослин.
Найкращим уважають щебінь із гострими гранями. Товщина шару залежить від навантаження на лінію: зазвичай не менше 150 мм, а на швидкісних магістралях — до півметра. Під основним баластом часто лежить підбаластний шар дрібнішого каміння.
У повітроплаванні
На аеростатах і дирижаблях баластом слугують мішки з піском або вода. Щоб піднятися вище, екіпаж скидає частину баласту, і підіймальна сила переважає вагу. У літаках баласт використовують, щоб змістити центр ваги в потрібний бік; на планерах водяний баласт додають, аби збільшити середню швидкість польоту в змаганнях.
Запитання
Чому для залізничного баласту беруть саме щебінь?
Щебінь має гострі грані, тож камені зчіплюються між собою і зі шпалами та не дають колії зміщуватися. Округла галька ковзала б. Крім того, між уламками легко проходить вода, і полотно під колією не розмокає.
Чим небезпечна баластна вода?
Судно набирає воду в одному порту, а зливає в іншому, часто на іншому континенті. Разом із водою переїжджають дрібні організми, личинки, водорості. Так, дрейсена, родом із басейнів Чорного й Каспійського морів, 1988 року потрапила з баластною водою до Великих озер у Північній Америці і стала там шкідливим інвазійним видом.
Див. також
- Баланс Загальне значення — рівновага сил, величин, інтересів.
- Бандаж Медичні бандажі бувають м’які, тверді й зі вставками; їх застосовують в акушерстві, хірургії, ортопедії, травматології та спортивній медицині.
- Розділ «Багатозначні терміни» Слова з кількома значеннями: тут розведено, що саме означає термін у різних галузях.
Джерела
- Баласт — Вікіпедія (українська)
- Ballast — Wikipedia (англійська)
- Track ballast — Wikipedia (англійська)
- Ballast water discharge and the environment — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЛЕКСАНДРОВ Александров Іван Гаврилович (20 серпня (1 вересня) 1875, Москва — 2 травня 1936, Москва) — російський і радянський інженер у галузі енергетики й гідротехніки, автор проєкту Дніпровської ГЕС у Запоріжжі, академік АН СРСР (1932).
- АНТОНОВ Антонов Олег Костянтинович (25 січня [7 лютого] 1906, село Троїці (Троїцьке) під Москвою — 4 квітня 1984, Київ) — радянський і український авіаконструктор, творець планерів і літаків марки «Ан», генеральний конструктор київського дослідно-конструкторського бюро, академік АН УРСР (1967) і АН СРСР (1981).
- АРКАН Аркан — багатозначне слово: насамперед український, передусім гуцульський, чоловічий коловий танець, а також довга мотузка із зашморгом для ловлі тварин; цим словом називають і карти таро.
- АРТИКУЛЯЦІЯ Артикуляція (від лат. articulo — розчленовую, вимовляю членороздільно) — багатозначний термін: у мовознавстві це робота органів мовлення під час вимови звуків, у музиці — спосіб виконання послідовності звуків, у техніці зв’язку — розбірливість переданого мовлення.