БАКАЛІЯ
Бакалія
Бакалія — група харчових продуктів тривалого зберігання (крупи, борошно, цукор, сіль, чай, кава, прянощі, сухофрукти тощо), а також крамниця чи відділ, що ними торгує.
Коротко
- Слово прийшло через турецьку bakkaliye від арабського кореня, пов’язаного зі «сушеними плодами й овочами».
- Спершу так називали лише сухі їстівні припаси, згодом — ширше коло неналивних продуктів.
- У роздрібній торгівлі бакалію протиставляють гастрономії — готовим до споживання й вибагливим до зберігання товарам.
Турецьке bakkal означало торговця овочами, а bakkaliye — його товар. Обидва слова мають арабське коріння, яке пов’язують зі значенням «сушені плоди й овочі». Через турецьку назва потрапила й до української, де «бакалія» давно позначає не тільки овочі, а цілу групу продуктів.
Від сухофруктів до цукру й кави
Спочатку бакалією називали сухі їстівні припаси — сушені фрукти, копченості та подібне. Згодом слово поширилося на схожі за способом зберігання товари:
- крупи й борошно;
- цукор і сіль;
- чай і каву;
- перець та інші прянощі;
- сухофрукти.
Тією ж назвою стали позначати й саму крамницю чи відділ магазину, де продають ці продукти. Її власника називали бакалійником.
Бакалія і гастрономія
У продовольчій торгівлі бакалійні товари протиставляють гастрономічним. Бакалія витримує тривале зберігання й не потребує особливих умов: мішок крупи чи пачку чаю можна тримати на звичайній полиці. Гастрономія — ковбаси, сири, копченості, делікатеси — зазвичай готова до вживання, дорожча й потребує холоду чи інших спеціальних умов.
Цей поділ досі видно в магазинах: бакалійні полиці займають сухі продукти, а гастрономічні відділи обладнані холодильними вітринами.
У словниках і літературі
Академічний «Словник української мови» дає слову два значення: група харчових продуктів і предметів широкого споживання — цукор, крупи, чай, мило тощо — і крамниця або її частина, де все це продають. Отже, у старій торгівлі під бакалією розуміли не тільки їжу: поруч із чаєм на полиці могло стояти мило.
Обидва значення добре видно в класиків. У Бориса Грінченка дружина волосного писаря «торгувала бакалією», а інший персонаж заходить «у велику бакалію», тобто в магазин. У Бориса Антоненка-Давидовича про старого крамаря кажуть, що він досі тримає свою бакалію.
Запитання
Звідки походить слово «бакалія»?
З турецької: bakkal — торговець овочами, bakkaliye — бакалія. Турецькі слова, своєю чергою, запозичені з арабської й зрештою пов’язані з арабським baql — «сушені плоди й овочі».
Хто такий бакалійник?
Так називали власника або продавця бакалійної крамниці.
Див. також
- Розділ «Кулінарія» Страви, продукти й кулінарні традиції різних народів.
Джерела
- Бакалія — Вікіпедія (українська)
- Бакалія — Словник української мови в 11 томах (на порталі «Горох»)
- Економічна енциклопедія / за ред. С. В. Мочерного. — Київ : Академія, 2000–2002.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АПЕТИТ Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.
- АРАК Арак (від араб. ʿaraq — «дистилят»), також аррак, — загальна назва міцних спиртних напоїв, які отримують перегонкою; на Близькому Сході так називають анісову горілку з виноградної сировини, у Південній і Південно-Східній Азії — напій із перебродженого соку кокосової пальми, цукрової тростини або рису.
- БЕФ СТРОГАНОВ Бефстроганов (франц. bœuf Stroganoff — «яловичина по-строгановськи») — страва з дрібно нарізаної обсмаженої яловичини в гарячій сметанній підливі, названа на честь роду Строганових.
- БЕКОН Бекон (англ. bacon, через старофранцузьку з германських мов) — солена, часто копчена свинина з прошарками м’яса й сала, яку готують переважно з черевної частини або спинки туші молодих свиней м’ясних (беконних) порід.