БІО
Біо Жан-Батіст
Біо Жан-Батіст (Jean-Baptiste Biot; 21 квітня 1774, Париж — 3 лютого 1862, Париж) — французький фізик, астроном і математик, член Паризької академії наук (з 1803 року), один з авторів закону Біо — Савара та першовідкривач обертання площини поляризації світла в рідинах.
Коротко
- 1820 року разом із Феліксом Саваром встановив, як магнітне поле прямого провідника залежить від сили струму й відстані, — закон Біо — Савара.
- 1815 року відкрив оптичну активність рідин і розчинів, зокрема цукру; на цьому ґрунтується поляриметрія і цукрометрія.
- 1803 року дослідив падіння метеоритного дощу біля Л’Еглю й переконав учених у космічному походженні метеоритів.
- 1804 року разом із Гей-Люссаком здійснив перший науковий політ на повітряній кулі.
У квітні 1803 року над нормандським містечком Л’Еглю пролетів вогняний болід, і на поля впали тисячі каменів. Паризька академія наук відрядила туди молодого фізика Жана-Батіста Біо. Його ретельний звіт, з опитуваннями свідків і картою розсіювання уламків, переконав учених, що «каміння з неба» справді має позаземне походження.
Життєпис
Біо народився 1774 року в Парижі. Навчався в Політехнічній школі, у 1790-х роках недовго служив в артилерії. Близько 1800 року став професором фізики в Колеж де Франс, 1803 року — членом Академії наук, а з 1809 року викладав також астрономію в Паризькому університеті. Прожив майже 88 років і до старості працював у науці; 1856 року його обрали також до Французької академії.
Наукові праці
Наукові інтереси Біо були надзвичайно широкими:
- гази й атмосфера — 1804 року разом із Жозефом Луї Гей-Люссаком піднявся на повітряній кулі приблизно на 4 км, щоб виміряти магнітне поле Землі й узяти проби повітря на висоті;
- геодезія — уточнював вимірювання дуги меридіана для метричної системи, визначав довжину секундного маятника в різних пунктах Франції;
- електромагнетизм — після відкриття Ерстеда 1820 року разом із Саваром експериментально встановив закон, що описує магнітне поле струму;
- оптика — досліджував поляризацію світла при заломленні, 1815 року відкрив обертання площини поляризації в рідинах і показав, що речовини бувають право- та лівообертальними.
Оптична активність
Біо помітив, що розчини деяких органічних речовин, наприклад цукру чи винної кислоти, повертають площину поляризації світла, і кут повороту пропорційний концентрації розчину та довжині шару. Ця закономірність відома як закон Біо. На ній ґрунтуються поляриметри й сахариметри, якими досі визначають вміст цукру в соках, сиропах і на цукрових заводах. За дослідження поляризації 1840 року Лондонське королівське товариство нагородило його медаллю Румфорда.
Його ім’я носять мінерал біотит, безрозмірне число Біо в теорії теплопередачі, одиниця сили струму біо в системі СГС і кратер на Місяці.
Запитання
Що описує закон Біо — Савара?
Він дає змогу обчислити магнітне поле, яке створює електричний струм. Кожен малий відрізок провідника додає до поля внесок, пропорційний силі струму й обернено пропорційний квадрату відстані. Для довгого прямого дроту з цього випливає, що поле слабшає обернено пропорційно відстані до нього.
Чому мінерал біотит названо на честь Біо?
Біо досліджував оптичні властивості слюд, зокрема їхню здатність по-різному пропускати поляризоване світло. 1847 року німецький мінералог Йоганн Гаусманн назвав на його честь темну залізисто-магнезійну слюду — біотит.
Див. також
- Беккерелі (родина фізиків) Антуан Сезар Беккерель (1788–1878) — один з основоположників електрохімії.
- Кюрі П’єр 1880 року разом з братом Жаком відкрив п’єзоелектричний ефект, а згодом і зворотний.
- Розділ «Фізики» Усі статті підрозділу «Фізики».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АКТИНІЙ Актиній (лат. Actinium, від грецького ἀκτίς — «промінь»; символ Ac) — радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 89, сріблясто-білий м’який метал, перший у ряду актиноїдів, який отримав від нього свою назву.
- АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) Атомна електростанція (АЕС) — електростанція, на якій теплову енергію ланцюгової реакції поділу ядер урану чи плутонію в ядерному реакторі перетворюють на електричну, зазвичай через пару й турбогенератор.
- БОР Бор Нільс Генрік Давид (дан. Niels Henrik David Bohr; 7 жовтня 1885, Копенгаген — 18 листопада 1962, Копенгаген) — данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії атома, один із засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року.
- ЛАНДАУ Ландау Лев Давидович (9 (22) січня 1908, Баку — 1 квітня 1968, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (1946), лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року за теорію конденсованого стану речовини, зокрема рідкого гелію; у 1932–1937 роках працював у Харкові.