Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

БІЛОЗЕРСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ

Білозерське поселення

Білозерське поселення — археологічна пам’ятка пізньої бронзової доби на березі Білозерського лиману в Кам’янці-Дніпровській Запорізької області, що дала назву білозерській культурі.

Розділ: Археологія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Розкопане 1947 року; виявлено велике напівземлянкове житло з кам’яними вогнищами.
  • Знахідки: бронзові ножі й шила, крем’яні наконечники стріл, зернотертки, кераміка, кістки тварин.
  • Датується рубежем II і I тисячоліть до н. е.
  • За назвою пам’ятки виділено білозерську культуру фінальної бронзи (XII–X ст. до н. е.).

Невелике поселення на березі Білозерського лиману дало ім’я цілій археологічній культурі. Так в археології буває часто: культуру називають за першою добре вивченою пам’яткою, навіть якщо згодом знаходять сотні більших і багатших.

Розкопки 1947 року

Поселення лежить у межах нинішньої Кам’янки-Дніпровської на лівому березі Дніпра. Його розкопали 1947 року. Головна знахідка — залишки великого напівземлянкового житла, тобто будівлі, частково заглибленої в ґрунт. Усередині стояло кілька кам’яних вогнищ.

У житлі й довкола нього археологи зібрали:

  • бронзові ножі та шила;
  • крем’яні наконечники стріл;
  • зернотертки — камені для розтирання зерна;
  • уламки глиняного посуду й кістки тварин.

Набір речей говорить про осілих мешканців, що поєднували скотарство із землеробством і користувалися виробами з бронзи. Пам’ятку датують рубежем II і I тисячоліть до н. е.

Білозерська культура

Порівнюючи кераміку з цього поселення та одночасних йому пам’яток, дослідники спершу виділили в пізньому періоді зрубної культури окремий білозерський етап. У 1980-х роках Віталій Отрощенко, Іван Черняков і В. П. Ванчугов описали білозерську культуру як самостійну.

Її датують XII–X століттям до н. е. Вона змінила сабатинівську культуру й була поширена в степовій смузі України та Молдови; окремі пам’ятки відомі на Нижньому Дону, Кубані та в Криму. Серед них — поселення Тудорове й Зміївка, кургани Широка Могила і Кочковате, майстерня ливарників у Кардашинці.

Найбільшим білозерським поселенням вважають городище Дикий Сад у центрі Миколаєва. Його датують приблизно 1250–925 роками до н. е.

Доля місцевості

Після спорудження Каховської греблі (1956) Білозерський лиман став частиною Каховського водосховища. У червні 2023 року гребля Каховської ГЕС була зруйнована, і водосховище спорожніло. Як це позначилося на прибережних археологічних пам’ятках, відкритих джерел поки немає.

Запитання

Чи пов’язана білозерська культура з кіммерійцями?

Частина дослідників ототожнює білозерців із кіммерійцями, відомими з грецьких джерел. Інші вважають їх лише сусідами та старшими сучасниками кіммерійців. Остаточної відповіді археологія поки не дає.

Де лежить Білозерський лиман?

Це затока лівого берега Дніпра біля Кам’янки-Дніпровської. Після спорудження греблі 1956 року вона стала частиною Каховського водосховища, яке спорожніло після руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Див. також

  • Білогрудівська культура Назва походить від Білогрудівського лісу біля села Піківець на Уманщині, де зольники розкопували 1918–1926 років.
  • Археологія Основне джерело археолога — речі та їхнє розташування в шарах землі, а не писані тексти.
  • Розділ «Археологія» Розкопки, пам’ятки й культури минулого, а також дослідники, які їх відкривали.

Джерела

  1. Білозерське поселення — Вікіпедія (українська)
  2. Білозерська культура — Вікіпедія (українська)
  3. Destruction of the Kakhovka Dam — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику