Бідл Джордж Велс

Коротко

• Син фермера з Небраски; починав з генетики кукурудзи в Корнельському університеті.
• Разом з Едвардом Тейтемом опромінював рентгенівськими променями цвілевий гриб нейроспору й показав, що кожна мутація вимикає один фермент.
• Половину Нобелівської премії 1958 року розділив з Тейтемом, другу половину отримав Джошуа Ледерберг.
• На пенсії довів досвідами схрещування, що дикий предок кукурудзи — теосинте.

На початку 1940-х більшість біохіміків вважали, що гени відповідають лише за дрібні ознаки на кшталт кольору очей мушки-дрозофіли, а головні хімічні процеси клітини перебігають десь у цитоплазмі без їхньої участі. Досліди Джорджа Бідла та Едварда Тейтема з хлібною цвіллю показали інше: гени безпосередньо керують біохімією живої клітини.

Шлях у науку

Бідл народився 22 жовтня 1903 року в містечку Вагу в Небрасці, у родині фермера. Мати померла, коли йому було чотири роки. Він міг би й сам стати фермером, але шкільний учитель природознавства переконав його вступити до сільськогосподарського коледжу. 1926 року Бідл закінчив Університет Небраски, а 1931-го в Корнельському університеті захистив докторську дисертацію з генетики кукурудзи.

У 1931–1936 роках працював у Каліфорнійському технологічному інституті з Теодосієм Добжанським та Альфредом Стертевантом над кросинговером у дрозофіли. 1935 року півроку провів у Парижі в лабораторії Бориса Ефрусі, вивчаючи, як утворюється пігмент очей мушки.

Нейроспора і «один ген — один фермент»

1937 року Бідл став професором Стенфордського університету й почав працювати з біохіміком Едвардом Тейтемом. Дрозофіла виявилася надто складною для біохімічного аналізу, і 1940 року дослідники перейшли на простіший об’єкт — цвілевий гриб Neurospora crassa.

Схема досліду:

1. гриб опромінювали рентгенівськими променями, щоб викликати мутації;
2. відбирали штами, що не росли на мінімальному поживному середовищі, але росли на повному;
3. додаючи до мінімального середовища по одній речовині, з’ясовували, якої саме бракує мутанту.

Майже кожному мутантові бракувало лише одної речовини, тобто мутація блокувала один крок синтезу. 1941 року дослідники описали перших таких мутантів і зробили висновок: кожен ген керує одним ферментом. З уточненнями ця гіпотеза лишається чинною й нині.

1958 року Бідл і Тейтем отримали половину Нобелівської премії з фізіології або медицини; другу половину присудили Джошуа Ледербергу.

Каліфорнія і Чикаго

1946 року Бідл повернувся до Каліфорнійського технологічного інституту як професор і керівник відділу біології. 1961 року його обрали президентом Чиказького університету, і цю посаду він обіймав до 1968-го. Він також очолював Генетичне товариство Америки (1946) і Американську асоціацію сприяння розвитку науки (1955).

Походження кукурудзи

Вийшовши на пенсію, Бідл повернувся до кукурудзи. Він схрещував її з дикою злаковою рослиною теосинте, а потім гібриди — між собою. Приблизно одна рослина з п’ятисот повністю повторювала одного з батьків. За законами Менделя з цього випливало, що кукурудзу й теосинте розрізняють лише п’ять-шість генетичних ділянок. Відтоді більшість учених визнає теосинте диким предком кукурудзи.

Помер Бідл 9 червня 1989 року в Помоні (Каліфорнія).

Запитання

Що означає гіпотеза «один ген — один фермент»?

Бідл і Тейтем припустили, що кожен ген керує синтезом одного ферменту, а отже, одного кроку в ланцюжку біохімічних реакцій клітини. Пізніше формулу уточнювали й доповнювали, проте головна думка — гени прямо керують біохімією клітини — підтвердилася.

Чому для дослідів обрали гриб нейроспору?

Нейроспора (Neurospora crassa) швидко росте на простому поживному середовищі. Якщо після опромінення мутантний штам переставав рости і відновлював ріст лише з додаванням однієї конкретної речовини, наприклад амінокислоти чи вітаміну, ставало ясно, який крок синтезу зламала мутація.

Див. також

• Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) Мономер ДНК — нуклеотид: дезоксирибоза, залишок фосфорної кислоти й одна з чотирьох основ — аденін, гуанін, цитозин або тимін.
• Анеуплоїдія Виникає здебільшого через нерозходження хромосом під час мейозу або мітозу.
• Ландштейнер Карл 1900–1901 року описав групи крові A, B і 0, що зробило переливання крові безпечним.
• Розділ «Генетика» Спадковість і мінливість, гени, мутації та методи генетичних досліджень.

Джерела

1. Джордж Бідл — Вікіпедія (українська)
2. George Beadle — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q238739

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.