БЄЛЯЄВ
Бєляєв Валерій Іванович
Бєляєв Валерій Іванович (14 жовтня 1931, Пушкін Ленінградської області — 28 березня 1999, Севастополь) — океанограф і геофізик, фахівець з математичного моделювання процесів в атмосфері, океані та екологічних системах, академік НАН України (1988).
Коротко
- Закінчив фізичний факультет Московського університету (1954), з початку 1960-х працював у Севастополі.
- Заступник директора Морського гідрофізичного інституту, згодом завідувач відділу Інституту біології південних морів.
- Побудував математичні моделі екосистем шельфу й пелагіалі Чорного моря, зокрема його сірководневої зони.
- Очолював Кримське відділення НАН України; посмертно отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2000).
Як поведеться прибережна екосистема, якщо в неї щороку надходитиме більше стоків? Як фазові переходи води в атмосфері впливають на погоду? Валерій Бєляєв шукав відповіді на такі питання не в експедиціях, а в рівняннях: він належав до вчених, які перетворили математичне моделювання на звичайний інструмент океанології.
Освіта і перші роки
Бєляєв народився 14 жовтня 1931 року в місті Пушкін під Ленінградом (до 1937 року — Дитяче Село) у родині викладачів. 1954 року закінчив фізичний факультет Московського університету, де потім працював старшим науковим співробітником. Наприкінці 1950-х перейшов до Інституту прикладної геофізики АН СРСР.
Севастопольський період
На початку 1960-х років Бєляєв переїхав до Севастополя й пов’язав подальше життя з Академією наук України.
| Роки | Установа і посада |
|---|---|
| 1963–1973 | Морський гідрофізичний інститут, заступник директора з наукової роботи |
| 1973–1981 | Інститут біології південних морів, завідувач відділу математичного моделювання |
| 1981–1990-ті | Морський гідрофізичний інститут, завідувач відділу |
| з 1992 | голова Кримського відділення НАН України |
Докторську дисертацію він захистив 1965 року, професорське звання отримав 1969-го. 1988 року його обрали дійсним членом Академії наук.
Джерела по-різному датують окремі посади. Енциклопедія Сучасної України вказує, що Кримське відділення він очолював у 1992–1995 роках, інші довідки — до 1999 року. Розходяться й дані про рік захисту докторської: 1964 чи 1965.
Наукові праці
Бєляєв розробив оригінальний метод опису геофізичних явищ, пов’язаних із фазовими переходами, наприклад конденсацією водяної пари. Він спирався на лагранжевий підхід, за якого рух середовища розглядають як сукупність траєкторій окремих частинок.
Пізніше він зосередився на моделях складних екологічних систем. Під його керівництвом створили моделі пелагіалі та шельфу Чорного моря, сірководневої зони, фізіологічних процесів у тканинах морських організмів, а також системи «місто — довкілля». На їх основі розробляли комп’ютерні системи підтримки рішень для прибережних регіонів.
Визнання
Після 1992 року Бєляєв створив і очолив Науковий центр з проблем моделювання в екології та рекреаційній географії. Помер 28 березня 1999 року в Севастополі. Наступного року посмертно відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки.
Запитання
Чим займається Морський гідрофізичний інститут?
Це установа НАН України, заснована в Севастополі, що вивчає фізику океану й атмосфери: течії, хвилі, перемішування вод, оптичні властивості моря, взаємодію океану з атмосферою. З 2014 року, після окупації Криму Росією, інститут на півострові опинився поза контролем України.
Чому сірководнева зона Чорного моря потребує окремої моделі?
Глибше приблизно 150–200 м вода Чорного моря майже не містить кисню й насичена сірководнем. Межа між кисневим і сірководневим шарами рухається залежно від перемішування та надходження органіки, тому для прогнозів її стану потрібні окремі розрахункові моделі.
Див. також
- Вітер Рушійна сила — різниця тиску; обертання Землі (сила Коріоліса) відхиляє вітер, а тертя об поверхню його гальмує.
- Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
- Розділ «Метеорологія» Погода, атмосферні явища, клімат і способи їх спостереження.
- Розділ «Океанологія» Світовий океан, морська геологія та біологічна океанографія.
Джерела
- Суворов О. М. Бєляєв Валерій Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2003.
- Бєляєв Валерій Іванович — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q21683375
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АРКТИКА Арктика (від грец. ἀρκτικός — північний, «що під Ведмедицею») — північна полярна область Землі, яка охоплює Північний Льодовитий океан з островами та прилеглі окраїни Євразії й Північної Америки.
- АТОЛ Атол (від мальдівського atholhu) — низинний кораловий острів або група острівців у формі суцільного чи розірваного кільця, що оточує мілководну лагуну.
- АСЦИДІЇ Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.
- БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.