Агентство преси

Коротко

• Перші агентства виникли в першій половині XIX століття: французьке Гавас (1835), американське Ассошіейтед Прес (1846), британське Рейтер (1851).
• Через зв’язок із телеграфом довго називалися телеграфними агентствами.
• Найбільші сучасні міжнародні агентства — AP, Reuters і Agence France-Presse.
• Історія українського державного агентства починається 1918 року; сьогодні це Укрінформ.

Шарль-Луї Гавас починав у Парижі 1830-х років із перекладів іноземних газет для французьких видань. Новини між містами тоді передавали поштовими голубами й кур’єрами. 1835 року його контора стала першим у світі агентством новин. Модель виявилася настільки вдалою, що за кілька десятиліть такі агентства з’явилися майже в усіх великих країнах.

Як працює агентство

Агентство — оптовик новин. Його кореспонденти й позаштатні автори збирають інформацію, редактори перевіряють і впорядковують її, а потім стрічка повідомлень надходить усім передплатникам одночасно. Сучасна продукція агентства:

• стрічка коротких новин і термінових повідомлень;
• фото- та відеоматеріали;
• розширені огляди, інтерв’ю, аналітика;
• спеціалізовані потоки, наприклад фінансові дані для бірж і банків.

Цим агентство відрізняється від синдикату, що продає матеріал одному клієнтові на певній території. Агентство продає один і той самий текст усім охочим.

Історія

Рік	Агентство	Країна
1835	Гавас (з 1944 — Agence France-Presse)	Франція
1846	Associated Press	США
1849	Бюро Вольфа	Німеччина
1851	Reuters	Велика Британія

Колишні співробітники Гаваса заснували і Рейтер, і бюро Вольфа. 1865 року три європейські агентства уклали угоду, за якою поділили світ на зони, де кожне збирало новини й обмінювалося ними з партнерами. Цей картель проіснував до 1930-х років.

Розвиток телеграфу дав агентствам другу назву — телеграфні. Пізніше радіо, телетайп, супутниковий зв’язок та інтернет пришвидшили передачу новин від днів до секунд.

Стандарти і довіра

Агентства рідко пишуть від власного імені: вони посилаються на офіційну особу, документ або очевидця. Такий прийом дає змогу передати інформацію швидко й водночас чітко показати, хто за неї відповідає. Велика помилка в агентській стрічці множиться в сотнях видань, тому найбільші агентства мають власні редакційні кодекси, правила перевірки фактів і публічно виправляють хибні повідомлення.

Водночас державні агентства авторитарних країн часто працюють як інструмент пропаганди. Тому редакції, що беруть агентські матеріали, зважають не лише на швидкість, а й на репутацію джерела.

Українські агентства

16 березня 1918 року за наказом уряду Української Народної Республіки в Києві почало працювати Українське державне телеграфне агентство, за Гетьманату відоме як Українське телеграфне агентство. За радянської влади на основі УкрРОСТА створили Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ), що діяло майже сімдесят років. 1990 року агентство перейменовано на Укрінформ.

Сьогодні Укрінформ — державне національне агентство, що публікує новини кількома мовами. Поруч діють приватні агентства: УНІАН, «Інтерфакс-Україна», «Українські новини» та інші.

Запитання

Навіщо газеті агентство, якщо в неї є свої журналісти?

Утримувати кореспондентів у кожній країні й кожному місті не може собі дозволити майже жодна редакція. Агентство ділить витрати між сотнями передплатників: одна новина з далекої столиці надходить одночасно в усі редакції, які купують стрічку.

Що змінилося для інформаційних агентств в Україні 2023 року?

Із набранням чинності Законом України «Про медіа» 31 березня 2023 року окремого правового статусу «інформаційне агентство» не стало. Слово можна вживати в назві й бренді, але реєструються такі організації як медіа загального типу.

Чому агентські новини такі сухі?

Агентство продає один текст клієнтам із дуже різними поглядами. Щоб його взяли всі, повідомлення має бути перевіреним, нейтральним і посилатися на джерело. Тому агентський стиль уникає оцінок і починається з найважливішого факту.

Див. також

• Розділ «Засоби масової інформації та друкарство» Преса, видавнича справа, способи друку й поліграфічні техніки.
• Хромолітографія Кольоровий плоский друк: одна друкарська форма на кожен колір, інколи двадцять і більше.

Джерела

1. Інформаційне агентство — Вікіпедія (українська)
2. News agency — Wikipedia (англійська)
3. Укрінформ — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.