Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АФІНИ

Афіни

Афіни, або Атени (грец. Αθήνα), — столиця і найбільше місто Греції, розташоване на Аттичній рівнині за 8 км від порту Пірей на узбережжі Саронічної затоки Егейського моря; одне з найдавніших міст Європи.

Розділ: Міста Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Столиця Греції з 1834 року, коли замінила в цій ролі Нафпліон.
  • За переписом 2021 року муніципалітет мав 643 452 мешканці, міська агломерація — близько 3,06 млн, столичний регіон — 3,64 млн.
  • У V столітті до нашої ери — провідний культурний центр Еллади, батьківщина афінської демократії.
  • 1896 року тут відбулися перші Олімпійські ігри сучасності, 2004 року місто знову прийняло Олімпіаду.

За міфом, за володіння Аттикою сперечалися Посейдон та Афіна. Посейдон ударив тризубом у скелю, і з неї забило джерело; Афіна встромила спис у землю, і там виросла олива. Суддя Кекропс віддав перевагу дару Афіни, і місто взяло її ім’я.

Розташування

Афіни лежать на Аттичній рівнині, яку з трьох боків оточують гори: Егалео на заході, Парніта на півночі (найвища, 1413 м), Пентелікон на північному сході та хребет Іметт на сході. На південному заході рівнина виходить до Саронічної затоки, де за 8 км від центру розташований порт Пірей.

У центрі міста здіймаються скелясті пагорби Акрополя (близько 156 м над рівнем моря; українські довідники подають і 169 м) та Ареопага (112 м). Клімат напівпосушливий субтропічний: опади випадають переважно з жовтня до квітня. Через температурні інверсії Афіни довго потерпали від смогу, який руйнував і античні пам’ятки, — у 1990-х роках місто вжило заходів, і повітря помітно очистилося.

Стародавні Афіни

У XV столітті до нашої ери місто вже існувало. У V столітті до нашої ери Афіни стали провідним політичним і культурним центром Еллади; добу Перікла називають Золотою добою. Тут жили Сократ, Софокл, Платон заснував Академію, Арістотель — Лікей.

  • 490 до н. е. — перемога афінян під Марафоном;
  • 480 до н. е. — Ксеркс захопив і спалив місто, але програв морську битву при Саламіні;
  • 431–404 до н. е. — Пелопоннеська війна зі Спартою, епідемія та поразка;
  • 86 до н. е. — Сулла взяв Афіни після тривалої облоги.

Середньовіччя і новий час

З IV століття Афіни були у складі Візантії. Після Четвертого хрестового походу виникло Афінське герцогство латинських правителів; його існування датують 1204 або 1205–1458 роками. 1458 року місто захопили османи. Османські війська залишили Афіни у березні 1833 року — уже після здобуття Грецією незалежності.

1834 року Афіни стали столицею Грецького королівства замість Нафпліона. Звідси починається сучасне місто з неокласичними будівлями парламенту, Національної бібліотеки, університету й Академії.

Сьогодення

Столичний регіон зосереджує близько третини населення Греції. Тут розташовані головний міжнародний аеропорт країни, метрополітен, найважливіші університети й музеї. 1896 року в Афінах відродили Олімпійські ігри, а 2004 року місто знову було олімпійською столицею.

Запитання

Як правильно: Афіни чи Атени?

Обидві форми трапляються в українських виданнях, «Афіни» — значно поширеніша. Давньогрецька назва Ἀθῆναι — форма множини, тому й українською місто має назву в множині, хоча сучасна грецька форма Αθήνα стоїть в однині.

Скільки людей живе в Афінах?

Залежить від того, що рахувати. За переписом 2021 року в самому муніципалітеті Афіни мешкало 643 452 особи, в міській агломерації — близько 3,06 млн, а в усьому столичному регіоні разом із Піреєм та передмістями — 3,64 млн. Старші довідники наводили для «Великих Афін» 3,1 млн (2001).

Див. також

  • Академія Платонівська Розташовувалася в оливковому гаю за міськими мурами, приблизно за 1,5 км на північ від Діпілонської брами.
  • Афіна За міфом, вийшла в повному обладунку з голови Зевса, який проковтнув її матір — титаніду Метіду.
  • Еллінізм Термін запровадив у 1830-х роках німецький історик Йоганн Густав Дройзен.
  • Розділ «Міста» Міста світу та України: розташування, історія, пам’ятки.

Джерела

  1. Афіни — Вікіпедія (українська)
  2. Athens — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q1524

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику