АБАЗА
Абаза (місто)
Абаза — місто республіканського значення в Республіці Хакасія (Росія), розташоване в міжгірній улоговині у верхній течії річки Абакан; центр видобутку залізної руди.
Коротко
- Назва — скорочення від «Абаканський завод», залізоробного підприємства, заснованого 1867 року.
- Місто виросло біля Абаканського залізорудного родовища, яке розробляли з середини XIX століття.
- За переписом 2021 року мало трохи понад 12 тис. мешканців; населення поступово зменшується.
Абаза стоїть там, де Абакан ще має характер гірської річки: улоговину з північного заходу замикають лісисті схили хребта Кірса, з півдня й південного сходу — Джойський хребет. До столиці Хакасії, міста Абакана, звідси на північ 144 км, за іншими даними — близько 180 км.
Місто оточене тайговими горами, а на південь від нього починається Західний Саян. Клімат різко континентальний: зима довга й морозна, літо коротке й тепле. Абаза належить до Таштипського району, але як місто республіканського значення підпорядковується безпосередньо республіці.
Історія
Поселення виникло 1856 року, коли почали розробляти Абаканське залізорудне родовище. 1867 року уральський купець Кольчугін заснував тут чавуноливарний і залізоробний завод. Від його назви — Абаканський завод — і пішло скорочення «Абаза».
Завод працював до 1926 року, після чого родовище на три десятиліття закинули. Видобуток відновили в 1950-х роках, коли залізна руда знову знадобилася сибірській металургії. 1957 року (за іншими даними — 1956-го) Абаза отримала статус селища міського типу, 1966-го стала містом, а з 2003 року має статус міста республіканського значення.
Населення
| Рік | Мешканців |
|---|---|
| 1996 | близько 18,5 тис. |
| 2008 | близько 17,1 тис. |
| 2021 | 12 272 (перепис) |
Зменшення населення типове для невеликих гірничих міст Сибіру: молодь виїжджає до регіональних центрів.
Господарство
За кілька кілометрів від міста розташоване Абаканське залізорудне родовище; рудник, що його розробляє, — головний роботодавець Абази, а руду вивозять залізницею. Абаза — кінцевий пункт залізничної гілки від магістралі Новокузнецьк — Абакан. Через місто проходить автомобільна дорога в Туву, до Ак-Довурака. Працюють також підприємства лісової та харчової промисловості.
Запитання
Чому місто називається Абаза?
Назва утворена з початкових складів двох слів: «АБАканський ЗАвод». Так називали чавуноливарний і залізоробний завод, що діяв на цьому місці з 1867 до 1926 року. Хоча співзвуччя наштовхує на думку про кавказький народ абазинів, із ним назва міста не пов’язана.
Як дістатися до Абази?
До міста веде залізнична гілка від магістралі Новокузнецьк — Абакан, а автомобільна дорога продовжується через Західний Саян на південь, до міста Ак-Довурак у Туві.
Див. також
- Абакан Веде історію від Абаканського острогу, збудованого 1675 року в гирлі однойменної річки.
- Абаканський хребет Простягається від району Телецького озера на півдні до верхів’їв річки Томі на півночі.
- Абаканський степ Один із кількох ізольованих степів Мінусинської улоговини, відокремлених від великого Євразійського степу горами Алтаю й Саян.
- Розділ «Міста» Міста світу та України: розташування, історія, пам’ятки.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАНО ТЕРМЕ Абано-Терме (італ. Abano Terme, до 1924 року Абано-Баньї) — місто й муніципалітет в Італії, у регіоні Венето, провінція Падуя, один із найбільших термальних курортів Європи біля підніжжя Евганейських пагорбів.
- АБАСТУМАНІ Абастумані (груз. აბასთუმანი) — селище (даба) й середньогірний кліматичний курорт в Адигенському муніципалітеті краю Самцхе-Джавахеті на півдні Грузії, відоме гарячими джерелами й астрофізичною обсерваторією.