Абаканський степ

Коротко

• Один із кількох ізольованих степів Мінусинської улоговини, відокремлених від великого Євразійського степу горами Алтаю й Саян.
• Висоти 200–500 м; рельєф переважно рівнинний, на заході горбистий.
• Опадів лише 250–300 мм на рік, безморозний період — понад 120 днів.
• Ґрунти каштанові та південні чорноземи з плямами солонців; більша частина степу розорана.

Між гірськими хребтами Південного Сибіру лежить улоговина, яку до революції за м’який, як на Сибір, клімат називали «сибірською Італією». Західну її частину займає Абаканський степ — один з островів степової природи, відрізаних горами від великого Євразійського степу.

Розташування

Степ лежить у Мінусинській улоговині, на лівому березі Єнісею, у долині річки Абакан та її приток. З заходу його обмежують відроги Абаканського хребта й Кузнецького Алатау. Улоговина поділена невисокими кряжами на кілька частин, і в кожній — свої степові масиви: Абаканський, Койбальський, Уйбатський, Камизякський.

Тут розташована й столиця Хакасії — місто Абакан, а також Чорногорськ та інші населені пункти.

Рельєф і геологія

Висоти коливаються від 200 до 500 м. Східна частина рівнинна, західна — горбиста, з сопками й куестами. Мінусинська улоговина почала прогинатися ще в девонському періоді. Тоді в мілких лагунах і озерах нагромаджувалися червоноколірні відклади, з яких складені характерні для Хакасії червонуваті горби пісковику.

У степу багато невеликих озер, частина з них солоні. Поблизу залягають поклади кам’яного вугілля, які розробляють відкритим способом.

Клімат

Клімат різко континентальний. За рік випадає лише 250–300 мм опадів, бо гори навколо затримують вологе повітря. Вегетаційний період триває близько 150 днів, безморозний — понад 120. Взимку снігу мало, тому ґрунти глибоко промерзають.

Ґрунти й рослинність

Переважають каштанові ґрунти та південні чорноземи, подекуди з ділянками солонців. На неораних схилах збереглися ковилово-типчакові степи. Трапляються:

• кам’янисті та піщані степи на схилах пагорбів і сопок;
• лучні степи в балках і зниженнях;
• фрагменти опустелених степів на терасах річок;
• лучні й лучно-солончакові угруповання в заплавах.

Про надмірний випас свідчить поширення осоки твердуватої, яка витісняє злаки на витоптаних ділянках.

Господарське використання

Більшу частину степу розорано під зернові та кормові культури, решту використовують як пасовища. Частину степових ландшафтів Хакасії охороняють ділянки Хакаського заповідника.

Запитання

Чому в Сибіру є степ?

Мінусинська улоговина оточена горами Кузнецького Алатау та Саян, які затримують вологі повітряні маси. У «дощовій тіні» опадів випадає мало, а літо тепле, тож замість тайги тут сформувалися степи й лісостеп.

Які ще степи є в Мінусинській улоговині?

Крім Абаканського, географи виділяють Койбальський, Уйбатський і Камизякський степи, а також Мінусинський лісостеп на правобережжі Єнісею.

Див. також

• Абаканський хребет Простягається від району Телецького озера на півдні до верхів’їв річки Томі на півночі.
• Абакан Веде історію від Абаканського острогу, збудованого 1675 року в гирлі однойменної річки.
• Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».

Джерела

1. Абаканський степ — Вікіпедія (українська)
2. Абаканская степь — Википедия (російська)
3. Минусинская котловина — Википедия (російська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.