Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АФІНА

Афіна

Афіна, або Атена (дав.-гр. Ἀθηνᾶ), — давньогрецька богиня мудрості, ремесел і справедливої оборонної війни, одна з головних олімпійських богинь, донька Зевса; у римлян їй відповідала Мінерва.

Розділ: Міфи Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • За міфом, вийшла в повному обладунку з голови Зевса, який проковтнув її матір — титаніду Метіду.
  • На противагу Аресові, богові нестримної й жорстокої війни, опікувалася війною оборонною та розважливою.
  • Покровителька Афін; головні святилища — Ерехтейон і Парфенон на Акрополі, головне свято — Панафінеї.
  • Атрибути — спис, щит з егідою, шолом, сова і змія; священне дерево — маслина.

Зевса попередили, що син від мудрої Метіди позбавить його влади. Коли Метіда завагітніла, верховний бог проковтнув її, а згодом звелів розколоти собі голову. Звідти вийшла Афіна — доросла, в обладунку, з розумом і розсудливістю матері.

Імена

У старому українському правописі богиню називали Атеною. Численні епітети показують, скільки сфер вона опікала:

Епітет Значення
Паллада воїтелька
Парфенос (Партенос) діва
Поліада покровителька міста
Ергана робітниця, покровителька ремесел
Сотейра рятівниця
Тритогенея народжена біля Тритона
Ксенія гостинна

Богиня мудрості й ремесел

Міфи приписували Афіні винахід флейти, плуга, ярма, вуздечки, воза й корабля. Вона навчала лічби й жіночих ремесел — прядіння й ткацтва. Афінські гончарі шанували її разом із Прометеєм, а Гефест вважався її товаришем по ремеслу.

Ця мирна сторона богини мала й темний бік. За переказом, ткаля Арахна з Колофона зіткала полотно з любовними пригодами олімпійців без жодної вади. Афіна в гніві розірвала роботу, Арахна наклала на себе руки, а богиня перетворила її на павука.

Богиня-воїтелька

Гомер дає Афіні в руки щит і грізний спис. В «Іліаді» вона — богиня мужності, а її улюбленці — Персей, Беллерофонт, Ясон, Геракл, Ахілл, Діомед, Одіссей. На відміну від Ареса, вона не тішилася битвою заради битви: допомагала тим, хто опинився в смертельній небезпеці.

Культ в Афінах

Ім’я богині пов’язане з назвою головного міста Аттики. На Акрополі її шанували у двох святилищах. В Ерехтейоні стояло давнє дерев’яне зображення, яке, за переказом, упало з неба, росла священна маслина і показували сліди її змагання з Посейдоном. Поряд височів Парфенон.

Найбільшим святом були Панафінеї: до храму приносили новий пеплос — шату для статуї богині. Шанували Афіну й під час скірофорій, осхофорій, халкей.

У мистецтві

Ідеальний образ богині створив скульптор Фідій. Відомі три його статуї: Афіна Парфенос у Парфеноні зі статуеткою Ніке на долоні, бронзова Афіна Промахос, чий шолом видно було з моря, і Лемноська Афіна, що зображала її богинею миру. Пізніше Афіну писали Боттічеллі, Мантенья, Тінторетто, Веронезе, Пуссен.

У Римі Афіну ототожнили з Мінервою, яка разом з Юпітером і Юноною становила Капітолійську тріаду.

Запитання

Чому Афіну називають Палладою?

Пояснень кілька. За одним переказом, ще дівчинкою Афіна ненавмисно вбила в жартівливому двобої свого товариша, гіганта Палланта, і на знак скорботи додала його ім’я до свого. Сам епітет Паллада тлумачать як «воїтелька».

Чим Афіна відрізняється від Ареса?

Обоє — божества війни, але різної. Арес уособлював сліпу лють і кровопролиття, а Афіна — військову мудрість, стратегію й захист свого. Міфи підкреслюють, що в бою вона не знала поразок, навіть від самого Ареса, а в мирний час воліла розв’язувати суперечки без зброї.

Що символізує сова Афіни?

Сова бачить у темряві, тож її вважали знаком пильності й мудрості богині, яка «не спить ні вдень, ні вночі». Римляни перенесли цей символ на Мінерву; звідси вислів «сова Мінерви вилітає вночі» — мудрі думки приходять після денних клопотів.

Див. також

  • Афродіта За Гесіодом, народилася з морської піни біля Кітери чи Кіпру; за Гомером — донька Зевса й Діони.
  • Ахілл Виховувався в кентавра Хірона; за пізнішим переказом, мати зробила його невразливим, окрім п’яти.
  • Антей Викликав мандрівників на двобій і вбивав переможених; за Піндаром, з їхніх черепів будував храм батькові Посейдону.
  • Атлант Міфічний Атлант, син титана Япета, тримає небо як кару за участь у війні титанів проти Зевса.
  • Розділ «Міфи» Міфологічні персонажі, сюжети й образи різних народів.

Джерела

  1. Афіна — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q37122

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику