Атрибут

Коротко

• У філософії атрибут протиставляють акциденції — випадковій, мінливій властивості.
• Бенедикт Спіноза вважав атрибутами єдиної субстанції протяжність і мислення.
• В образотворчому мистецтві атрибут — «візуальна скоропис»: тризуб Посейдона, ключі святого Петра, лілея Богородиці.
• У західноєвропейській граматичній традиції атрибутом називають означення.

Як відрізнити на давній вазі Зевса від Посейдона, якщо обидва — бородаті чоловіки на троні? За предметами в руках: у першого блискавка й скіпетр, у другого — тризуб. Такий упізнавальний предмет називають атрибутом. Те саме слово філософи вживають для властивості, без якої річ не може існувати.

У філософії

Атрибут — суттєва, невід’ємна ознака предмета чи явища, на відміну від його перехідних, випадкових станів, які називають акциденціями. Класичний приклад з матеріалістичної традиції — рух як атрибут матерії: матерія без руху немислима.

Найвідоміше вчення про атрибути належить Бенедиктові Спінозі. Єдина субстанція (Бог, або Природа) виявляє себе через атрибути, серед яких щонайменше два — протяжність і мислення. Вони незалежні одне від одного, але «порядок і зв’язок ідей ті самі, що й порядок і зв’язок речей». На рівні людини протяжність і мислення стають тілом і душею.

В образотворчому мистецтві

Атрибут — предмет, тварина чи деталь, умовно закріплені за певним персонажем. Рання грецька скульптура й вазопис мали небагато типових фігур, тож героїв розрізняли саме за аксесуарами: егіда Афіни, кадуцей Гермеса; старші довідники згадують і палицю Геракла.

Атрибути бувають різного походження:

• епізод зі священної історії — чаша Мелхиседека, верблюжий одяг Івана Хрестителя;
• знаряддя мучеництва — колесо святої Катерини, ґратка святого Лаврентія;
• ознака особи чи символ чесноти — стигмати Франциска Ассізького, лілея як знак чистоти Богородиці.

Один персонаж може мати кілька атрибутів (апостол Петро — ключі, книга або сувій), а один атрибут — належати кільком святим: оленя зображають і зі святим Губертом, і зі святим Євстахієм. В архітектурі атрибути на фасаді підказують призначення будівлі.

У мовознавстві та побуті

У західноєвропейській граматичній традиції атрибутом називають означення — член речення, що вказує на ознаку предмета. У широкому вжитку атрибут — характерна прикмета або річ, яка когось супроводжує. Поширене й словосполучення «атрибут файлу» — властивість файлу в комп’ютерній системі.

Запитання

Чим атрибут відрізняється від акциденції?

Атрибут — властивість, без якої річ перестає бути собою; акциденція — те, що може бути або не бути, не змінюючи сутності. Для людини, за класичним прикладом, здатність мислити — атрибут, а колір волосся чи вік — акциденції.

Як за атрибутами впізнати святого на іконі чи картині?

Майже кожен святий має свій предмет: апостол Петро — ключі, великомучениця Катерина — колесо, святий Лаврентій — ґратку, Іван Хреститель — одяг з верблюжої вовни. Пальмова гілка вказує на мученика, книга або сувій — на пророка, жезл — на єпископа.

Що означає «атрибути влади» або «весільні атрибути»?

У побутовому вжитку атрибут — характерна ознака або річ, що супроводжує когось чи щось: так, в одному з прикладів тлумачного словника пальма названа атрибутом весільного обряду в Туреччині. Тлумачні словники фіксують це значення поряд із філософським.

Див. також

• Розділ «Багатозначні терміни» Слова з кількома значеннями: тут розведено, що саме означає термін у різних галузях.
• Розділ «Філософія» Філософські школи й поняття, логіка, етика та естетика, філософи.
• Афіна За міфом, вийшла в повному обладунку з голови Зевса, який проковтнув її матір — титаніду Метіду.

Джерела

1. Атрибут (філософія) — Вікіпедія (українська)
2. Attribute (art) — Wikipedia (англійська)
3. Атрибут — тлумачення, Горох: український тлумачний словник

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.