Антропогенні фактори

Коротко

• Разом з абіотичними (неживої природи) та біотичними (живої) становлять одну з трьох груп екологічних факторів.
• Бувають прямими — вирубування лісу, полювання, збирання рослин — і непрямими, через зміну ландшафтів, клімату, хімічного складу повітря, води й ґрунтів.
• Вплив людини посилювався з розвитком техніки й особливо зріс у XX столітті.
• Нині майже не лишилося екосистем, яких би не торкнулася людська діяльність.

Слово «антропогенний» означає «породжений людиною». В екології так називають усі чинники довкілля, що виникли внаслідок людської діяльності, — від сокири лісоруба до вуглекислого газу з вихлопних труб. Їх протиставляють природним факторам, які діяли задовго до появи людини й діють досі.

Науково слово «антропогенний» першим ужив російський геолог Олексій Павлов, а в англомовну екологію його ввів британець Артур Тенслі, описуючи, як люди змінюють рослинні угруповання.

Прямі й непрямі

Прямий вплив людина справляє безпосередньо на організми:

• вирубування лісів на великих площах;
• неконтрольоване збирання рослин;
• надмірне полювання й рибальство, що скорочує чисельність видів, а деякі знищує повністю.

Непрямий вплив діє через середовище — зміни ландшафтів, клімату, складу атмосфери, води й ґрунтів. Промислові й побутові відходи порушують рівновагу в біоценозах, що складалися тисячоліттями. Надмірне розорювання, випас худоби й рубка водоохоронних лісів посилюють водну й вітрову ерозію ґрунтів і міління річок.

Окремий випадок — агробіоценози. На місці природних комплексів людина створила для культурних рослин і свійських тварин фактично нове середовище з новими угрупованнями організмів.

Як наростав вплив

Первісна людина брала від природи їжу й матеріали, сама залишаючись беззахисною перед стихіями. З появою держав, складних знарядь і машин вплив природи на людину слабшав, а людини на природу — зростав. Від XVI–XIX століть, з розвитком науки й промисловості, він став систематичним і повсюдним, а в XX столітті науково-технічна революція підняла його до рівня, який дослідники називають близьким до катастрофічного.

Термін «антропоцен» широко поширився після 2000 року завдяки хіміку атмосфери Полу Крутцену та біологу Юджину Стормеру (за деякими даними, Крутцен ужив це слово ще в середині 1970-х). Так дедалі частіше називають добу, коли діяльність людини стала чинником планетарного масштабу.

Масштаби

Кілька оцінок, які наводять сучасні огляди:

Показник	Оцінка
Частка диких ссавців у біомасі всіх ссавців	близько 4 % (решта — люди та свійські тварини)
Деградовані ґрунти (ЮНЕСКО, 2024)	близько 75 %, від цього потерпають 3,2 млрд людей
Риболовля понад стійкий рівень (ФАО, 2018)	33 % світових промислів
Попит людства на ресурси	приблизно на 70 % більший, ніж екосистеми здатні відновити (Global Footprint Network)

Ці цифри пояснюють, чому охорона природи стала окремою галуззю знань і політики. Розумне використання ресурсів біосфери потребує наукового обґрунтування — інакше антропогенні зміни обертаються проти самої людини.

Запитання

Чим антропогенні фактори відрізняються від природних?

Походженням. Природні чинники — температура, світло, вологість, хижаки, паразити — діяли задовго до появи людини. Антропогенні з’являються лише внаслідок людської діяльності, і їхня сила та швидкість часто перевищують ті, до яких організми встигли пристосуватися в еволюції.

Які приклади антропогенних факторів найчастіше наводять у шкільній біології?

Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів, надмірний випас худоби, викиди заводів і транспорту, забруднення водойм стічними водами, будівництво гребель, завезення чужорідних видів, браконьєрство.

Чи бувають антропогенні фактори корисними?

Так, людина впливає на природу й позитивно: створює заповідники, відновлює ліси, очищає стічні води, повертає зниклі види. Агроценози — поля, сади, пасовища — теж антропогенні угруповання, без яких неможливе харчування людства.

Див. також

• Антропогенні зміни клімату Діють на двох рівнях: місцевому (забудова, осушення, вирубка лісів) і глобальному (склад атмосфери).
• Аутекологія Об’єкт — вид, його особини й популяції, а не угруповання загалом, як у синекології.
• Біогеоценоз Термін запровадив академік Володимир Сукачов 1942 року.
• Водоохоронні ліси Під лісовим покривом вода краще вбирається в ґрунт, тому паводки слабшають, а річки мають рівномірніший режим.

Джерела

1. Антропогенний вплив на природу — Вікіпедія (українська)
2. Human impact on the environment — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.