БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ
Біогенні елементи
Біогенні елементи (біогени, від грец. bios — життя і genos — народження) — хімічні елементи, які постійно входять до складу живих організмів і потрібні для їхньої життєдіяльності; у гідрохімії так само називають сполуки азоту, фосфору, кремнію й заліза, якими живляться водні організми.
Коротко
- Вуглець, водень, кисень і азот разом дають близько 96–98 % маси живої речовини.
- У тілі людини майже 99 % маси припадає на шість елементів: кисень, вуглець, водень, азот, кальцій і фосфор.
- У водоймах біогени — це насамперед нітрати, нітрити, амоній і фосфати; їх концентрація змінюється за сезонами.
- Надлишок азоту й фосфору зі стічних вод і полів спричиняє евтрофування — «цвітіння» води.
Якби висушити й розкласти на елементи будь-яку рослину чи тварину, більшу частину маси дали б лише чотири хімічні елементи — вуглець, водень, кисень і азот. Разом вони становлять приблизно 96–98 % маси живої речовини. Їх, а також фосфор, сірку й низку інших елементів, без яких організм не може існувати, називають біогенними.
Елементи живої речовини
Біогенні елементи зазвичай поділяють за вмістом в організмі:
- макроелементи — вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, сірка, а також калій, кальцій, магній, натрій, хлор;
- мікроелементи — залізо, мідь, цинк, марганець, йод та інші, потрібні в дуже малих кількостях.
Вуглець утворює скелет органічних молекул. Азот входить до амінокислот і нуклеїнових кислот, фосфор — до ДНК, РНК, АТФ і кісток, сірка — до деяких амінокислот. У рослин макроелементами вважають вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, калій, сірку, кальцій і магній; перші три інколи не згадують, бо рослина отримує їх з повітря й води.
Склад людського тіла
Близько 99 % маси тіла людини припадає на шість елементів. Частки за масою, за даними довідкових зведень:
| Елемент | Частка маси тіла |
|---|---|
| Кисень | ≈ 65 % |
| Вуглець | ≈ 18,5 % |
| Водень | ≈ 9,5 % |
| Азот | ≈ 2,6 % |
| Кальцій | ≈ 1,3 % |
| Фосфор | ≈ 0,6 % |
Висока частка кисню й водню пояснюється тим, що більша частина тіла — вода.
Біогени у природних водах
У гідрохімії й екології біогенними речовинами називають сполуки, які найактивніше споживають водні організми: мінеральні сполуки азоту (амоній, нітрити, нітрати), фосфору (фосфати), а також заліза, кремнію й деяких мікроелементів. До води вони потрапляють під час розкладання решток організмів, з річковим стоком, атмосферними опадами й стічними водами. Концентрація біогенів у чистій воді невелика й змінюється протягом року залежно від того, наскільки інтенсивно їх споживають фотосинтезувальні організми.
Для оцінки стану річок орієнтуються на такі значення (мг/л):
| Речовина | Незабруднені річки | Забруднені річки |
|---|---|---|
| Нітрати | до 0,1 | понад 1,0 |
| Нітрити | до 0,01 | понад 0,1 |
| Амоній | 0,01–0,1 | понад 1,0 |
| Сполуки фосфору | від 0,001–0,01 до 0,1–0,5 | понад 1,0 |
Евтрофування
Комунальні, сільськогосподарські й промислові стоки приносять у водойми надлишок азоту й фосфору. Біологічна продуктивність водойми різко зростає: масово розвиваються водорості, вода «цвіте». Це явище називають евтрофуванням, або евтрофікацією.
Запитання
Які елементи належать до біогенних?
Насамперед вуглець, водень, кисень, азот, фосфор і сірку — з них будуються білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи й жири. Важливу роль відіграють також калій, кальцій, магній, натрій і хлор, а в малих кількостях — мікроелементи: залізо, мідь, цинк, йод та інші.
Чому біогенні речовини вважають забрудненням води?
У малих концентраціях вони потрібні водним рослинам і водоростям. Коли ж зі стічними водами й з полів надходить забагато азоту та фосфору, водорості розмножуються масово, а після їх відмирання розкладання поглинає кисень. Від його нестачі гине риба й погіршується якість води.
Див. також
- Азот Атомна маса — 14,007; молекула N₂ з потрійним зв’язком дуже міцна, тому за звичайних умов азот хімічно інертний.
- Біогеоценоз Термін запровадив академік Володимир Сукачов 1942 року.
- Біологічне очищення стічних вод Метод відтворює природне самоочищення річок і водойм, але в контрольованих умовах.
- Розділ «Екологія та охорона природи» Взаємодія організмів із середовищем, природоохоронні території та заходи.
Джерела
- Біогенні речовини — Вікіпедія (українська)
- Макроелементи — Вікіпедія (українська)
- Composition of the human body — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АДАМСОН ДЖОЙ Адамсон Джой (справжнє ім’я Фрідеріке Вікторія Гесснер, нім. Friederike Victoria Gessner; 20 січня 1910, Троппау, нині Опава, Чехія — 3 січня 1980, заповідник Шаба, Кенія) — натуралістка, художниця й письменниця, авторка книжки «Народжена вільною» про левицю Ельзу.
- АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ Антропогенні фактори (від грец. ἄνθρωπος — людина і γένεσις — походження) — екологічні чинники, спричинені діяльністю людини, які змінюють довкілля і впливають на живі організми, їхні угруповання та екосистеми.
- АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ КЛІМАТУ Антропогенні зміни клімату — зміни кліматичних умов, спричинені господарською діяльністю людини: від мікроклімату окремого міста чи поля до глобального потепління через викиди парникових газів.
- АУТЕКОЛОГІЯ Аутекологія (від грец. αὐτός — сам), або факторіальна екологія, екологія видів, — розділ екології, що вивчає взаємини окремих видів організмів з довкіллям і їхні пристосування до умов середовища.