АМІЛАЗИ
Амілази
Амілази (від лат. amylum — крохмаль) — ферменти класу гідролаз, які розщеплюють крохмаль, глікоген і споріднені полісахариди, розриваючи α-1,4-глікозидні зв'язки між залишками глюкози.
Коротко
- Три основні типи: α-амілаза ріже ланцюг будь-де всередині, β-амілаза відщеплює мальтозу з кінця, γ-амілаза — окремі молекули глюкози.
- У людини амілазу виділяють слинні залози й підшлункова залоза.
- Перший описаний фермент: 1833 року Ансельм Паєн і Жан-Франсуа Персо виділили з пророслого ячменю «діастазу».
- Застосовують у пивоварінні, хлібопеченні, виробництві глюкози, мийних засобах; харчова добавка E1100.
Шматок хліба, який довго жують, починає відгонити солодким. Це працює амілаза слини: ще до шлунка вона рве довгі ланцюги крохмалю на коротші й солодші уламки. Ті самі ферменти пророслого ячменю роблять можливим пиво, а бактеріальні — допомагають прати.
Як працюють амілази
Крохмаль і глікоген — полімери глюкози, у яких залишки цукру з’єднані α-1,4-глікозидними зв’язками, а в точках розгалуження — α-1,6-зв’язками. Амілази гідролізують ці зв’язки, тобто розривають їх із приєднанням молекули води. Різні типи ферментів атакують ланцюг з різних місць.
| Тип | Як діє | Що утворюється | Де трапляється |
|---|---|---|---|
| α-амілаза | розриває зв’язки всередині ланцюга довільно | декстрини, мальтоза, трохи глюкози | тварини, рослини, мікроорганізми |
| β-амілаза | відщеплює по дві глюкози з невідновлювального кінця | мальтоза, граничні декстрини | рослини, зокрема солод |
| γ-амілаза (глюкоамілаза) | відщеплює по одній глюкозі з кінця, може різати й α-1,6-зв’язки | глюкоза | плісеневі гриби |
α-амілазу активують іони кальцію й хлору. Оптимальна кислотність середовища для трьох типів різна, тому в технології їх підбирають під конкретний процес.
Амілази в організмі людини
У людини діють дві основні форми α-амілази. Слинну кодують гени родини AMY1, панкреатичну — AMY2. Слинна амілаза починає перетравлення крохмалю в роті, панкреатична продовжує його в тонкій кишці. Амілаза печінки бере участь у розщепленні глікогену.
Кількість копій гена AMY1 у різних людей неоднакова. У популяціях, які традиційно їдять багато крохмалю, їх у середньому більше — близько шести, тоді як у деяких груп мисливців-збирачів дві-три.
Історія відкриття
1831 року німецький учений Лойхс пов’язав здатність слини розщеплювати крохмаль із діяльністю особливої речовини, яку назвали птіаліном. 1833 року французькі хіміки Ансельм Паєн і Жан-Франсуа Персо виділили з пророслого ячменю «діастазу». Від цієї назви пішов суфікс -аза, яким відтоді позначають ферменти.
1862 року харківський уродженець Олександр Данилевський, згодом один з основоположників біохімії в Російській імперії, розділив панкреатичну амілазу й трипсин.
Застосування
- Пивоваріння й виробництво спирту — під час затирання амілази солоду перетворюють крохмаль на цукри, придатні для бродіння.
- Хлібопечення — ферментні поліпшувачі борошна прискорюють бродіння тіста.
- Крохмалепатокове виробництво — α-амілаза оцукрює крохмаль при отриманні глюкози; часто використовують іммобілізовані (закріплені на носії) ферменти.
- Мийні засоби — бактеріальні амілази розщеплюють крохмальні плями.
- Медицина — препарати ферментів підшлункової залози для замісної терапії; визначення амілази в крові для діагностики панкреатиту. Амілазу слини досліджують і як біомаркер стресу.
Запитання
Про що свідчить підвищена амілаза в аналізі крові?
Найчастіше її визначають, коли підозрюють гострий панкреатит: при запаленні підшлункової залози фермент масово надходить у кров. Підвищення буває й при інших станах, тому висновок робить лікар разом з іншими аналізами.
Чому хліб, якщо довго жувати, стає солодким?
Амілаза слини (її давня назва — птіалін) починає розщеплювати крохмаль просто в роті до мальтози й декстринів, які мають солодкуватий смак.
Навіщо амілаза пивоварам?
Ячмінний крохмаль дріжджі зброджувати не можуть. Під час затирання амілази солоду перетворюють його на мальтозу та інші цукри, і вже їх дріжджі переробляють на спирт і вуглекислий газ.
Див. також
- Амілоза Молекула переважно лінійна, лише частина амілози слабко розгалужена α(1→6)-зв’язками.
- Амілопектин Глюкозні залишки з’єднані α-1,4-зв’язками в ланцюги, а в місцях розгалужень — α-1,6-зв’язками.
- Глюкоза Рослини утворюють глюкозу під час фотосинтезу з вуглекислого газу й води, а запасають у вигляді крохмалю; тварини — у вигляді глікогену.
- Данилевський Олександр Якович Випускник Харківського університету (1860); професор у Казані, Харкові й Військово-медичній академії в Петербурзі.
- Розділ «Вуглеводи» Усі статті підрозділу «Вуглеводи».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АЛЬДОЛАЗИ Альдолази — ферменти класу ліаз, які оборотно розщеплюють молекулу вуглеводу за альдольним зв’язком; найвідоміша з них, фруктозобісфосфат-альдолаза (КФ 4.1.2.13), ділить фруктозо-1,6-бісфосфат на дві тріози в гліколізі.
- АМІДАЗИ Амідази (амідогідролази, дезамідази) — ферменти класу гідролаз, які за участі води розщеплюють зв’язок між атомами вуглецю й азоту в амідах, звільняючи аміак або амін і карбонову кислоту.
- АМІНОКИСЛОТИ Амінокислоти — органічні сполуки, молекула яких містить водночас аміногрупу (–NH₂) і карбоксильну групу (–COOH); α-амінокислоти є будівельними одиницями білків.
- АНФІНСЕН Анфінсен Крістіан Бемер (англ. Christian Boehmer Anfinsen; 26 березня 1916, Монессен, штат Пенсільванія — 14 травня 1995) — американський біохімік, який показав, що просторову будову білка визначає послідовність його амінокислот; лауреат Нобелівської премії з хімії 1972 року.