АЛУНІТ

Алуніт

Алуніт, або галуняк (від лат. alumen — галун), — мінерал класу сульфатів, основний сульфат калію та алюмінію складу KAl3(SO4)2(OH)6, сировина для отримання галунів і сульфату алюмінію.

Розділ: Мінералогія Оновлено 19 жовтня 2026 р. ≈ 2 хв читання

Коротко

Кристалізується в тригональній сингонії; ромбоедричні кристали майже кубічної форми, частіше — дрібнозернисті й землисті маси.
Твердість 3,5–4 за шкалою Мооса, густина 2,6–2,8; колір білий, сіруватий, жовтуватий або червонуватий.
Утворюється під дією сірчанокислих розчинів і вулканічних газів на багаті калієм вулканічні породи.
В Україні відомий на Закарпатті, у Берегівському районі, щонайменше з початку XIX століття.

У XV столітті в Тольфі поблизу Рима почали добувати білий камінь, з якого виготовляли галун. Рудники перебували під контролем пап. Сам мінерал отримав наукову назву значно пізніше: 1797 року француз Ж.-К. Деламетрі назвав його «алюмінілітом», а через три десятиліття Франсуа Бедан скоротив назву до «алуніт».

Склад і властивості

Алуніт — основний сульфат калію та алюмінію. Теоретичний склад: K2O — 11,37 %, Al2O3 — 36,92 %, SO3 — 38,66 %, H2O — 13,05 %. Частину калію може заміщувати натрій; різновид з високим вмістом натрію називають натроалунітом. Відома й залізиста відміна, що містить до 5 % Fe2O3. Близьким за будовою мінералом є ярозит, у якому місце алюмінію посідає залізо.

Кристали — ромбоедри з кутами між гранями близько 90°50′, тому нагадують кубики. Значно частіше алуніт трапляється у вигляді тонкозернистих, землистих, іноді волокнистих мас. Мінерал просвічує, має скляний блиск і білу рису, у воді не розчиняється.

Походження

Алуніт утворюється, коли розчини, що містять сірчану кислоту, діють на трахіти, ріоліти та інші вулканічні породи, багаті калієм. Так буває під час окиснення й вилуговування сульфідних руд, а також поблизу вулканічних фумарол, де породи обробляють сірчисті гази. Процес перетворення породи на алунітову називають алунітизацією.

Родовища

Історично великі поклади розробляли в Тоскані та Угорщині, а також у Бюладелі в Австралії; у Тольфі видобуток триває й нині. У США алуніт відомий у штатах Колорадо, Невада, Юта та Аризона. В Україні родовища є на Закарпатті, у Берегівському районі.

Застосування

Алуніт — сировина для виробництва галунів і сульфату алюмінію, рідше — металевого алюмінію.

Запитання

Чим алуніт відрізняється від галуну?

Алуніт — природний мінерал, нерозчинний у воді. Галуни — розчинні подвійні солі сірчаної кислоти, зокрема алюмокалієві, які отримують із алуніту обробкою й вилуговуванням.

Як відрізнити алуніт від вапняку?

Дрібнозернисті білі маси алуніту зовні дуже схожі на вапняк, доломіт чи ангідрит. Тому для певного визначення мінералу зазвичай потрібні лабораторні методи — хімічний чи рентгенівський аналіз.

Див. також

Ангідрит Кристалізується в ромбічній сингонії; твердість 3–3,5, густина 2,8–3,0 г/см³, блиск скляний, на площинах спайності — перламутровий.
Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
Антофіліт Назва — від латинського anthophyllum («гвоздика», пряність), за характерним коричнюватим кольором; саме слово походить від грецьких «квітка» й «листок».
Алмаз Твердість 10 за шкалою Мооса, густина 3,50–3,53 г/см³, дуже висока теплопровідність і сильний блиск.
Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.

Джерела

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику