Ангідрит

Коротко

• Кристалізується в ромбічній сингонії; твердість 3–3,5, густина 2,8–3,0 г/см³, блиск скляний, на площинах спайності — перламутровий.
• Вбираючи воду, легко переходить у гіпс і збільшується в об’ємі до 30 %.
• Типовий мінерал евапоритів — відкладів лагун і морських басейнів, що висихали; утворює покрив над соляними куполами.
• В Україні є на Донбасі, в Передкарпатті та на Українському щиті; йде на в’яжучі матеріали, сірчану кислоту й добрива.

1794 року в соляній копальні біля Галля в Тіролі натураліст Ніколаус Пода фон Нойгауз знайшов мінерал, який вважав сполукою з соляною кислотою, і назвав муріацитом. Аналізи невдовзі довели, що хлору в ньому немає: це сульфат кальцію, тільки без води. 1804 року Авраам Готлоб Вернер дав мінералу назву, яка вживається й досі, — ангідрит, «безводний».

Склад і властивості

Ангідрит містить близько 41,2 % оксиду кальцію і 58,8 % триоксиду сірки; як домішки трапляються стронцій, барій, магній, алюміній, кремнезем. Добре розвинені кристали рідкісні — переважно в гідротермальних жилах. Здебільшого мінерал утворює суцільні дрібнозернисті, мармуроподібні маси.

Властивість	Значення
Спайність	досконала в трьох напрямках
Риса	біла або сірувато-біла
Злом	нерівний, скалкуватий
Прозорість	прозорий у кристалах
Інше	крихкий

Як утворюється

Із водного розчину сульфат кальцію зазвичай випадає у вигляді гіпсу. Якщо ж у розчині багато хлориду натрію чи калію, а температура вища за 40 °C, кристалізується ангідрит. Так він виникає в соляних басейнах, а також при зневодненні гіпсу на глибині.

Головні типи покладів:

• евапорити — пласти й прожилки разом із гіпсом, галітом, сильвіном, доломітом; ближче до поверхні ангідрит під дією ґрунтових вод переходить у гіпс;
• покрив соляних куполів — коли ґрунтові води розчиняють сіль, нагорі лишається шар ангідриту, вкритий гіпсом і кальцитом;
• припливні рівнини — вузлуватий ангідрит у себхах Перської затоки;
• магматичні породи — рідкісні знахідки, наприклад у пемзі вулкана Ель-Чичон у Мексиці.

У нафтових родовищах ангідрит, реагуючи з вуглеводнями за високої температури, може давати сірководень.

Україна і застосування

В Україні ангідрит трапляється на Донбасі, у Передкарпатті й на Українському щиті; великі родовища є на Донбасі та в Прикарпатті. Його використовують для виробництва в’яжучих матеріалів і цементів, сірчаної кислоти й добрив, а щільні різновиди — як облицювальний камінь.

Запитання

Чим ангідрит відрізняється від гіпсу?

Обидва мінерали — сульфати кальцію, але гіпс містить кристалізаційну воду (CaSO₄·2H₂O), а ангідрит — ні. Ангідрит твердіший і важчий. Він легко поглинає воду й перетворюється на гіпс, а гіпс при нагріванні приблизно до 200 °C знову може дати ангідрит.

Що таке муріацит?

Застаріла назва ангідриту. Його першовідкривач 1794 року помилково вважав мінерал сполукою соляної кислоти (латинське muria — «розсіл»). 1803 року Мартін Генріх Клапрот показав, що хлору в ньому немає, а наступного року Вернер запропонував назву «ангідрит». Ще одна стара назва — карстеніт.

Див. також

• Арагоніт Хімічно тотожний кальциту, але має іншу кристалічну ґратку й голчасті, призматичні кристали.
• Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
• Алуніт Кристалізується в тригональній сингонії; ромбоедричні кристали майже кубічної форми, частіше — дрібнозернисті й землисті маси.
• Баскунчак Площа близько 106–115 км², поверхня лежить приблизно на 21 м нижче рівня Світового океану.
• Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.

Джерела

1. Ангідрит — Вікіпедія (українська)
2. Anhydrite — Wikipedia (англійська)
3. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ангідрит // Мінералогічний словник. — Київ : Наукова думка, 1975.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.