Агрікола Георг

Коротко

• Латинське прізвище Agricola — переклад німецького Bauer, «селянин».
• Працював міським лікарем у гірничому Йоахимсталі (нині Яхимов у Чехії), потім у Хемніці, де кілька разів обирався бургомістром.
• Праця «De natura fossilium» (1546) дала підстави називати його батьком мінералогії.
• «De re metallica» у 12 книгах вийшла 1556 року, вже після смерті автора, і понад два століття була головним посібником гірників.

У передмові до головної книжки Агрікола пообіцяв не писати ні про що, чого сам не бачив, не прочитав або не почув від надійних людей і ретельно не обдумав. Для XVI століття, коли про надра пересказували переважно античних авторів і гірничі легенди, такий підхід був новим — і саме він зробив його праці довідниками на кілька поколінь.

Життя

Георг Бауер народився 1494 року в саксонському містечку Глаухау в родині сукнороба й фарбаря. У 1514–1518 роках навчався в Лейпцизькому університеті, викладав грецьку й латину в міській школі Цвіккау, а 1523 року поїхав до Італії вивчати медицину в Болоньї та, ймовірно, Падуї. Тоді ж він латинізував прізвище: Bauer — «селянин», лат. agricola.

1527 року молодий лікар оселився в Йоахимсталі в Рудних горах — тоді одному з найбільших центрів видобутку срібла в Європі. Шукаючи в рудах складники для ліків, він дедалі більше часу проводив у копальнях і плавильнях. З 1533 року Агрікола був міським лікарем Хемніца, кілька разів обирався його бургомістром і виконував дипломатичні доручення саксонських герцогів. Помер 1555 року в Хемніці.

Праці

Першою книжкою з гірництва став діалог «Bermannus» (Базель, 1530), де знавець копалень розмовляє з двома лікарями. Його схвально зустрів Еразм Роттердамський. У 1540-х роках у Базелі вийшла низка його латинських трактатів:

• «De ortu et causis subterraneorum» — про походження підземних речовин;
• «De natura fossilium» (1546) — опис і класифікація мінералів і гірських порід;
• «De veteribus et novis metallis» — фактично перша історія гірництва;
• «De animantibus subterraneis» — про підземних істот, де поряд із тваринами йдеться й про гірських духів, у яких вірили рудокопи.

«De re metallica»

Над головною працею Агрікола працював близько двадцяти років. Дванадцять книг охоплюють усе гірниче виробництво: пошуки й розвідку руд, проходку шахт, водовідлив і вентиляцію, збагачення, пробірну справу та виплавку металів. Книжку проілюстровано 275 гравюрами із механізмами й робочими процесами.

Автор писав і про хвороби та травми гірників, і про шкоду, яку видобуток завдає лісам, річкам і повітрю. У додатку подано німецькі відповідники латинських термінів; через цю книжку в науковий обіг увійшли назви бісмуту й флюориту, а слово «базальт» Агрікола застосував до чорної породи зі Штольпена.

Вийшла праця в Базелі 1556 року, вже по смерті автора, і невдовзі з’явилися німецький та італійський переклади.

Пам’ять

На честь ученого названо гори на Місяці та астероїд 3212 Агрікола, його ім’я носить технічний університет у Бохумі. Примірник першого видання «De re metallica» зберігається в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», куди його подарувала Фрайберзька гірнича академія.

Запитання

Коли помер Агрікола — у вересні чи в листопаді 1555 року?

Старі довідники, зокрема радянські, подавали дату 21 вересня 1555 року. Сучасні енциклопедичні статті, як українська й англійська Вікіпедія, називають 21 листопада 1555 року.

Чи перекладено «De re metallica» українською?

Так. Перші шість книг у перекладі В. Білецького та Г. Гайка вийшли 2014 року в Донецьку, решта шість — 2023 року у Львові.

Хто переклав «De re metallica» англійською?

Гірничий інженер Герберт Гувер, згодом президент США, разом із дружиною Лу Генрі Гувер. Їхній переклад вийшов 1912 року в Лондоні й досі вважається класичним.

Див. також

• Альберт Великий Узявся пояснити Західній Європі всю спадщину Аристотеля разом з арабськими коментарями.
• Апатит Основні різновиди: фторапатит, хлорапатит і гідроксилапатит — залежно від того, який аніон переважає.
• Ливарне виробництво Литтям можна отримати деталь майже будь-якої складності й маси — від кількох грамів до сотень тонн.
• Розділ «Мінералогія» Мінерали, кристали, їхній склад, властивості й походження.

Джерела

1. Георг Агрікола — Вікіпедія (українська)
2. Georgius Agricola — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.